Пошуки змісту й правди життя (по романі Айтматова «Плаха») – Айтманов Чингиз

Людина народжується не тільки для того, щоб є й пити. Для цього було б набагато зручніше народитися дощовим хробаком. Так писав В. Дудинцев у романі «Не хлібом єдиним». Пошуки сенсу життя – це доля кожної мислячої й совісної людини. Тому – Те кращі наші письменники завжди напружено шукали художнє рішення цього вічного питання. І наша радянська Література не обійшла його. А сьогодні, коли старі ідеали потьмяніли, а нові тільки завойовують своє місце, ці проблеми чи стали не найважливішими

Питання про моральні проблеми, звичайно, ширше питання про сенс життя, але ц останній становить ядро моральності. Коли немає віри, нема рації в житті, те дуже часто немає й моральності. Виль Липатов, що вмер наприкінці 70 – х років, у повісті «Сіра миша» зобразив колишнього начальника, до того спившегося, що йому нема чого є, а в будинку навіть миші не водяться, тому що їм теж нема чого є. Це символ. Безглуздість життя приводить до деградації людини, перетворенню його у тварина або злочинця

В іншому своєму добутку, «И це все про нього…», Липатов на сучасному матеріалі досліджує боротьбу добра й зла. Головний герой повести – Євгеній Столетов. Це саме людина, що прагне жити по правді, що глибоко вірить у добро, справедливість, чесність. І звичайно, він неминуче зіштовхується з людиною, що давно продав совість, що живе заради вигоди, що обманює людей і держава. Це майстер Петро Гасилов. Роман писався в роки, коли процвітали нечесність і лицемірство, і тому смерть Женьки з’явилася неминучим фіналом

Глибоко моральні й гуманістичні проблеми ставив і ставить у своїх творах Валентин Распутін. У повісті «Живи й помни», наприклад, перед нами встає питання: чи справедливо вважати злочинцем людини, чесно провоевавшего три роки, якому після поранення смертельно схотілося додому? Можна відповідати по – різному, але по – людськи шкода Андрія Гуськова, що потрапило в колесо репресивної машини

Чингиз Айтматов у своїх книгах завжди прагнув показати людину, що ится своє місце в житті. З новою силою це виявилося в його романі «Плаха». Письменник зізнається, що в цьому добутку хотів би «відбити всю складність миру, щоб читач разом із мною пройшов через духовний простір і піднявся на більше високий щабель».

Роман Айтматова многопланов. Ми бачимо людей, що прагнуть до наживи за всяку ціну: будь те винищування тварин, або продаж наркотиків, або пряме вбивство. Ми бачимо й обіг письменника до вічної теми розп’ятого Христа. Угадуємо тут подібність із романом М. Булгакова «Майстер і Маргарита». Глибоко символична доля вовчої пари. Але зараз хотілося б сказати про нетиповий для радянської літератури герої. Це Авдий Каллистратов, що шукає сенс життя в Богу. Але в духовній семінарії він не ужился, не задовольняла його застигла думка, він хотів сам знайти свого бога. Юнак іде в мир. Подібно пушкінському героєві, він хоче «палити дієсловом серця людей», проголошувати, подібно лермонтовскому, «любові й правди чисті ученья». Він сподівається за допомогою слова очистити й відродити душі занепалих людей. Але правда життя сувора. Важко достукатися до душ злочинців

Задумавши вивчити життя збирачів наркотиків, Авдий видає себе за таку людину, їде в глухий степ збирати пилок. По дорозі назад у поїзді він починає переконувати аматорів зілля кинути це заняття. Але його б’ють і виштовхують із вагона. У лікарні, куди він потрапив після сутички в поїзді, він зустрічає жінку, що полюбив. У любові він, здається знаходить себе. Не такій людині важко жити у світі зла, лицемірства, наживи. Його статтю про наркоманію не друкують: вона занадто правдива. У зіткненні з винищувачами сагайдаків Авдий гине. Гине як мученик, як Христос. Ця аналогія не випадкова. Можливо, цей герой не занадто реалістичний. Але він змушує читачів задуматися над вічними питаннями

Далекий від філософії чабан Бостон теж шукає сенс життя. Бачачи ненормальні відносини, що зложилися в його господарстві, він болісно міркує: «Якщо я не хазяїн своїй справі, хтось зрештою повинен бути йому хазяїном?». Це його тривожить. Чабан бачить сенс життя в чесній роботі, у любові до тварин, землі, у збільшенні багатства суспільства, у порядності у відносинах з людьми. Однак його чесність і відданість роботі так само, як і в Столетова й Каллистратова, входять у суперечність зі сформованою системою загальноприйнятого обману, духом наживи. Доля переслідує Бостона. Фігура його стає по – шекспировски трагічної. Під час переходу на нове пасовище гине його друг. Потім умирає дружина. Навколо нової дружини, удови друга, починає рости сніжний кому пліток. Нарешті, природа в особі вовків мстить людям, несправедливо обравши саме його. Скривджені іншим мисливцем, вовки несуть дитину Бостона. Доведений до розпачу, чабан убиває кривдника вовків і йде здаватися вмилицию.

Так безвременье, відсутність віри в суспільстві в цілому породжує трагічний конфлікт між чесним і безчесним. Плахою (у буквальному значенні) кінчається життя Авдия, і плахою же (у переносному значенні) – життя Бостону

Сходить на свою плаху й Онисимов, герой твору Олександра Бека «Нове призначення». Це апаратник високого рангу, голова державного комітету, особисто наближений Сталіним. Об’єктивно це людина, що володіє почуттям боргу й дивною працездатністю. Особиста його відданість Сталіну безмежна – незважаючи на те, що його брат загинув у таборах. У цій відданості він і бачить сенс свого життя, вимагаючи такої ж відданості й повної віддачі в роботі від своїх підлеглих. Але письменник підкреслює, що це ламає й спотворює природу людини. Виникає «дивна хвороба» – результат «помилки двох протилежних імпульсів – наказів, що йдуть від кори головного мозку, і внутрішніх спонукань». Зрештою людина починає творити зло, виправдуючись боргом. Саме тому на Онисимова так подіяло викриття культу особистості, що загублено сенс життя, упевненість у своїй правоті. Він так і не зміг «вилізти душею з тих часів», як радив йому Челышев. І недарма автор «нагороджує» його невиліковною хворобою, адже він іде разом зі своїм часом. Так, роман говорить про те, що сенс життя кожна людина повинен шукати сам, ніхто не може дати його в готовому виді