Кутузов у моєму поданні

Михайло Илларионович Кутузов представляється мені втіленням потомствених російських генералів. Це людина з аристократичної, генеральської родини, вихована належним чином, що має вже ясно обкреслену ціль у житті – стати успішним військовим

Той факт, що Кутузов брав участь у боях під керівництвом ще Суворова, говорить про те, що він за своє життя встиг одержати колосальний досвід військового справи. Це досвід боїв, які ніколи не програвалися (маю через Суворовим). Це навчання тактичному й стратегічному мистецтву в кращих воєначальників тоді ще царській Росії

И досвід цей як ніколи придався Кутузову в його головному бої – з армією Наполеона. Як відомо, Наполеон зібрав у свою армію не тільки французів, але й багатьох інших представників Європи. І для Кутузова, що очолювало російську армію, це було більшим викликом – протистояти величезній, багатонаціональній армії. Всі його наступні дії були підлеглі головному завданню – не допустити ганьби Росії, що як програла сторони

И тут зіграв тактичний талант Кутузова. Мені здається, обмірковуючи свої дії, Михайло Илларионович вертався у своїх думках до старих, минулих битв. До тому, як у старі часи російський воїн використовував свою кмітливість, свій гострий розум. І такий тактичний хід, як здача Москви, був не просто змушеною мірою, а проявом саме такої кмітливості

До того ж, Кутузов, як істинно росіянин людина, прекрасно розумів, що прості росіяни люди ніколи не примиряться зі станом “програшу” у війні. Що вони завжди готові йти до кінця, витримувати будь – які труднощі, незважаючи ні на що. І видимо, відповіддю на такі його думки, було спалення Москви, щоб не дати ворогові поживится хоч чимсь

Ще одним важливим моментом, чому Кутузов пішов на цей крок, була впевненість, заснована на досвіді, що велика територія Росії поступово як би “поглине” французьку армію. Роздавить її своїми просторами й просторами. І по суті, так і відбулося

Кутузов завжди буде асоціюватися в мене з “старим вояком”, навченим величезним досвідом ведення військових кампаній. У той же час, що має добру вдачу й проявляє отеческое відношення до солдатів. Що було відбито в численних розповідях з життя генерала