Аналіз вірша Фета «Учися в них – у дуба, у берези…» – Фет А. А

Людина – це частина всього живого на Землі. І хоча йому вже давно здається, що він підкорив собі природу – приручив тварин, окультурив рослини, повернув ріки назад – однаково йому є, чому в неї вчитися. Про це й вірш А. А.Фета «Учися в них – у дуба, у берези…».

Перший же рядок містить основну ідею вірша, що потім тільки розгорнутий пояснюється. Дуб і береза – традиційні дерева середньої смуги Росії. Дуб – символ стійкості й мужності, береза – ніжності й тремтливості. Але обоє ці дерева стоїчно переносять люту зиму для того, щоб зустріти весну й знову радуватися їй. На думку поета, так само й людина повинен уміти переносити всі життєві негоди й страждання. Саме цьому він і зобов’язаний учитися в дуба й берези

Паралелі цих дерев і людини постійно повторюються по ходу всього вірша так, що іноді незрозуміло, про кого ж або про що ж пише автор. Так, у рядку «і за серце вистачає холод лютий; вони коштують, мовчать; мовчи й ти!» А. А.Фет наділяє серцем навіть дерева

Поет щедро використовує уособлення й для опису зими: «усе злій», «сердито рве», «за серце вистачає». Нечисленні епітети – «холод лютий», «жорстока пора», «даремні сльози» – теж переважно присвячені опису зими. Таким чином, він хоче підкреслити її силу й міць, яким змушені протистояти й людина, і природа

Вся третя строфа вірша присвячена людині, де поет обіцяє, що як і в природі зиму перемінить весна, так і для людської душі наступлять «ясні дні», «нові одкровення», коли «геній весни» принесе із собою тепло й життя. Таким чином, весна виступає не просто порою року, а вірним іншому, що обов’язково прийде й допоможе у важку мінуту

Для більше точного вираження своїх думок поет прибігає й до особливих синтаксичних структур. Так, перша й третя строфа написані простими реченнями, ускладненими дієприкметниковими зворотами. Друга ж – де автор знову виражає свою основну ідею – вся складається з одного складного безсполучникового речення

Віра в торжество добра, весни, у те, що природа є багатим джерелом знань і натхнення для людини – от ті мудрі істини, які хотів донести АА. Фет у совеем вірші