Твір про осінь

Різні пори року несуть різний настрой. Хтось захоплюється білим снігом, хтось квітучими деревами навесні, хтось бажає дочекатися жаркого літа з купанням у річці. А я люблю осінь

Це така гарна пора року! Клени одяглися в рум’янець. Вони коштують, задумавшись, на галявині, немов сумують про те, що прийшов жовтень. Іноді тихенько знімають своє різьблене листя. Раптовий порив вітру безжалісно зриває осінню красу із сумних кленів

Як ніжно виглядають золоті берізки серед зелених сосон. Вони опустили гілки й засмучуються, що незабаром прийдуть холоду. Схожі на величезних велетнів, розкинувши гілки, коштують жовто – зелені дуби

Високо в небі лунко курличуть журавлі. Вони збираються в зграї й летять на південь. Десь високо вгорі перегукуються дикі гусаки. У рідних краях дуже холодно, і вони змушені летіти туди, де тепло. Тільки горобці літають навколо й лунко цвірінчать, тому що їм нікуди поспішати

А я гуляю й думаю – яка все – таки гармонія фарб і звуків!