Сила слова

Те, яку більшу роль грає слово в житті, люди зрозуміли давно. Це знайшло своє відображення у фольклорі, українських прислів’ях і приказках. Дуже точними вираженнями наш народ уміє охарактеризувати целую гаму почуттів, які виникають у різних життєвих ситуаціях, від спілкування з тим або іншим особою

Народне прислів’я говорить: «слова ласкаві, і думки лукаві». Навіть не потрібно досить напружувати уява, щоб зрозуміти, що мова йде про хитру, улесливу людину, що в очі говорить щось гарне, а справи робить нечисті. А про те, хто швидко орієнтується в обстановці, уміє дати чітку відповідь, сказано так: «слова не позичає» або «за словом у кишеню не лізе».

Іноді ми говоримо щось зайве, а потім ремствуємо про це. Знайдемо в народній скарбничці відгук і на цей випадок. Існує багато прислів’їв із цього приводу: «слово не стріла, а глибше ранить», «слово – не горобець, вилетить – не піймаєш».

Більша сила слова. У народі завжди поважали тих, у кого слова не розходяться зі справою, хто вміє дотримуватися даного слова. Народна мудрість учить не кидати слів на вітер. Недарма говорять: «Давши слово – тримайся, а не давши – кріпися». Є й інша приказка: «краще не обіцяти, якщо слова не тримати». А ще народна мудрість дає коштовну пораду не розкидатися словами, тому що по тому, як і що ми говоримо, інші люди судять про наш розум. Адже, справді, краще промовчати, коли нема чого сказати, тому що слово – срібло, а мовчання – золото