Прихильники та супротивники українізації (за комедіею М. Куліша «Мина Мазайло»)

Драма «Мина Мазайло» — надзвичайно актуальний твір для нашого народу оновленого подіями національного відродження. Темою твору є ставлення шові ністичного і патріотичного таборів до проблеми українізації в період непу. П’єси була написана на матеріалі 20-х років XX століття, та вона й сьогодні змушує за мислитись над проблемами національної самосвідомості, своєї мови, держави. І и цьому сила і краса твору, в цьому майстерність і самобутність автора.

Головний герой твору Мина Мазайло з комічною цілеспрямованістю намага ється змінити своє прізвище на більш благозвучне. Цей національний нігіліст не навидить свій народ, українську мову, що призводить до втрати людської гідності Рішення змінити прізвище викликає неоднозначну реакцію і сім’ї, до цієї про блеми залучаються навіть далекі родичі. Одні виступають за зміну прізвища, інші хочуть залишити його.

Захищають рідне прізвище Мокій, який є українофілом, дядько Тарас, Уля. хоча і вдаються вони до крайнощів. Мокій — українець у душі, він чітко і дохідли во висловлює свої думки про українізацію, відчуває всі нюанси українських сліп Він робить усе, аби прискорити цей процес. Дядько Тарас теж українець, але про цес українізації йому не подобається. Він вважає: «їхня українізація — це спосіб виявити всіх нас, українців, а тоді знищити разом, щоб і духу не було…» Дядько Тарас за старі звичаї, обряди, традиції, а нове його лякає.

Супротивниками українізації виступають Мина Мазайло, його дружина Лина, дочка Рина та тьотя Мотя із Курська. Расистська платформа тьоті Моті грунтуєть ся на великодержавницьких шовіністичних твердженнях. Її мова і не російськії, і не українська, засмічена словами-паразитами, уособлює російський шовінізм Вороже сприймає ідею українізації і Мина Мазайло, який говорить: «Серцем по редчуваю, що українізація — цс спосіб робити з мене провінціала, другосортного службовця і не давати мені ходу на вищі посади».

Микола Куліш не вивів у п’єсі жодного позитивного героя. Бо у кожного пер сонажа є свої вади: обмеженість, тупість, духовне убозтво. Навіть Мокій, який закоханий в українську мову, відчуває її відтінки, — не позитивний герой. Він бе (діяльний, заглиблений у себе, він швидше науковець, якого українська мови цікавить тільки з фахової ‘точки зору. Дядько Тарас теж не позитивний герой. Він половинчастий у своїх думках і вчинках, надто легко здає свої позиції.

Сучасники Миколи Куліша побачили в п’єсі «Мина Мазайло» себе: сміш ні людці, жалюгідні міщани. А нас письменник застерігає не забувати, якого ми роду, до якої нації належимо. А ще закликає любити свою мову, зберігати народні традиції, бути гідними громадянами своєї країни.