Короткий зміст Дикі лебеді Андерсен

Дикі лебеді

У короля було 11 синів і 1 дочка. Жилося королівським дітям добре й безтурботно, поки не з’явилася мачуха, що віддала Элизу на виховання в село, а братів перетворила в лебедів – вони й полетіли. Красуня Элиза з кожним днем усе гарнішала, але увесь час згадувала братів. Коли вона повернулася в замок, мачуха вирішила зробити її виродливої за допомогою 3 жаб, але ті поплили по воді червоними маками, тільки – но доторкнулися до безневинної дівчини. Тоді мачуха – чаклунка спотворила пасербицю брудом; навіть король – батько не визнав рідну дочку й вигнав її.

Ніч дівчина провела в лісі, у сні бачила себе й братів у колишні часи, а ранком умилася в ставку й знову стала красунею. Наступного дня зустрічна бабуся дала жменю ягід і вказала ріку, де бачила 11 лебедів у золотих коронах. Элиза вийшла до дельти ріки – на заході туди прилетіли 11 лебедів, які перетворилися в її братів. Ранком вони полетіли, а через день у кошику з вербової кори віднесли із собою Элизу. Переночувавши на маленькому уступі, ранком лебеді знову полетіли. Весь день Элиза любувалася Фата – Морганой, а ніч провела в печері, що заросла зеленими рослинами. Їй снилося, що фея Фата – Моргана, схожа на бабусю з лісу, розповіла про те, як можна врятувати братів: потрібно нарвати кропиви в печери або на цвинтар і сплести 11 сорочок для братів, але при цьому не вимовляти ні слова, інакше брати вмруть.

Повернувшись ранком і помітивши німоту сестри, брати спочатку прийняли це за чергове чаклунство мачухи, але потім усі зрозуміли. Як тільки Элиза узялася за 2 сорочку, неї знайшов король, що полював у тих краях. Він взяв лісову красуню в дружин і відвіз у свій замок, і навіть перевіз у спеціальну комнатку її кропиву. Але архієпископ шепотів королеві, що його дружина – чаклунка, і один раз уночі побачив, як королева рвала кропиву на цвинтар. Про всім цьому архиеписком доповів королеві; той власними очами переконався, що це правда. Коли Элиза в черговий раз пішла на цвинтар, її словили на гарячому; народ присудив «чаклунці» бути сожженой на багатті.

В ув’язненні дівчина доплітала останню сорочку. Брати прийшли до короля, намагаючись заступитися за сестру, але не встигли – зі світанком знову перетворилися в лебедів. Ранком, поки стара шкапа везла Элизу до багаття, юрба хотіла розірвати сорочки, але прилетіли брати. Кат уже схопив дівчину за руку, але вона встигла накинути сорочки на братів, а виходить, змогла вимовити: «Я безневинна!» – і зомліла. Брати всі розповіли, а колоди для багаття перетворилися в кущ червоних троянд із єдиною білою трояндою, що король поклав Элизе на груди, і вона опам’яталася, а «у серце її були спокій і щастя».