Осінь у моєму місті. Твір-опис природи за власними спостереженнями
Осінь повільно ступає вулицями нашого міста. Заходить у сади, - струшує червоні яблука, золотить дерева.
У парку теж пройшла ця чарівниця. Стоїть зажурений клен, одиноко похитує віттям берізка.
Тиша. Де-не-де упаде золотавий листочок, іноді зашелестить пожовкла трава.
Вийду на вулицю. Навіть тут, де влітку було так весело і красиво, стало сумно. Перецвіли вже айстри, жоржини, майори, лиш часом трапиться подвір’я, на якому ще цвітуть хризантеми і чорнобривці.
В небі лунає клич журавлів. У повітрі літає бабине літо. По небу повільно пливуть ліниві хмари. І все це навіює смуток, нагадує, що скоро прийде зима.