Твір-опис природи за картиною «Відлига» М.П. Глущенка

Як багато невідомого, цікавого й загадкового в природі наприкінці зими й на початку весни. Саме це я усвідомлюю, дивлячись на картину М.П. Глущенка «Відлига».

Зображення на картині двопланове. Сніг, струмки, ставок, відображені в ньому стовбури дерев — перший план. Ялинки — другий.

Вражають, чарують, тішать світлі тони картини. Барви неба голубі-голубі, просторі.

Неважко уявити, що сніг під ногами вже м’який, вночі ще мороз, а вдень сліпуче світить сонце. Сонячне проміння лагідно гріє обличчя. З кожним днем воно піднімається над землею все вище й вище.

Берізки на картині — просто красуні. Милують око чарівністю своїх чорно-білих стовбурів, відбитком тіней на снігу. Ніби відчувають пахощі свіжого повітря.

Група вічнозелених ялинок і самотнє деревце справа є гарним доповненням пейзажу. Наче чую цілющий запах хвої.