Про що розмовляли квіти? Казка

 

Зелений луг... А скільки на ньому квітів! І кожна щось розповідає. Прилетів Вітер-парубок, а Ромашка шепоче йому про свою подружку Маргаритку:

— Вона така гарна, ніжна, тендітна, пелюстки білі, ще й з рожевим відтінком. Я би хотіла хоч трішечки бути схожою на неї. Хоча ми не дуже відрізняємось одна від одної, та все ж вона за мене краща.

Тоді Вітер-парубок полетів до Маргаритки, а вона шепоче:

— О, яка чудова Ромашка. Пелюстки у неї білосніжні, а сама вона вища за мене, і тому може більше побачити серед зелених трав. Також її може кожен помітити, а мене майже ніхто не помічає. Я ніколи не буду такою...

Перервали її розмову Дзвіночки:

— Дзень-дзень, який чудовий сьогодні день!

— А чому він такий чудовий? — з невимовним жалем запитала Маргаритка.

— А чому ти вважаєш, що він негарний? — з подивом запитали Дзвіночки.

— Дійсно. Якби нас не було, чи гарний був би цей світ? — погодилась Маргаритка. — Уявіть собі лише цей луг без нас, квітів. Він не приваблював би до себе нікого. А ми прикрашаємо його.


— А який приємний запах ми даруємо усім, — прошепотіла Ромашка, — потрібно радіти, що можете принести радість іншим.

— Так, життя прекрасне! І я рада, що ви це зрозуміли, — усміхнулася квітка Будяка.

Але тут підійшла маленька дівчинка і нахилилася над Ромашкою.

— Який приємний запах, — промовила вона.

Її подруга розглядала Маргаритку.

— А ця ще краща, — понюхавши, сказала дівчинка.

— І ця не гірша, — промовив хлопчик, до рук якого потрапили Дзвіночки.

На Будяка не звернув уваги ніхто, зате прилетіла бджілка і продзижчала:

— Цим медом я порадую усіх своїх родичів та пасічника.


Отож, кожен створений для того, щоб дарувати радість і радіти.

Vchys: ГДЗ, Решебники , Ответы, Реферати, Твори, ПрезентаціїГДЗ, Решебники и Ответы