В сім'ї вольній, новій...
Анастасія Федик
Я — українка. Ніжну пісню бабусі у своє серце ввібрала. Серед справжньої краси природи я зростала. Де тополі найвищі, верби най- ніжніші, а калини ягоди найчарівніші. Де Збруч споконвіків єднає моєї України береги.
Зростаю у краї, де люди працьовиті, де земля найродючіша, де звичаї священні, а віра праведна.
Зростаю у такій сім’ї, де згадують Тараса незлим тихим словом...