Мій отчий дім

Садок вишневий коло хати...

У ньому доля мами й тата ніжно сповилася.

І дім цей — колиска мого дитинства. А в ньому — мої дитячі мрії, щира мамина пісня, тепла й мудра порада тата.

У моєму домі рушники, бабусею подаровані, мов крила-обереги, що завжди зустрічають привітно гостей.

А ще біля мого дому ростуть молоденькі вишеньки, які тато й мама посадили в день мого народження.

Ростуть вишеньки, а з ними і я... І щиро вірю: в які б широкі світи не закинула мене доля — найріднішою і найближчою буде дорога до мого отчого дому, отой «садок вишневий коло хати»...