А хто, хто Миколая любить
Святий отче Миколаю,
Я тебе благаю:
Не обмини мою хатину,
Щось поклади під подушину.
Це перший дитячий віршик, який я могла вивчити напам’ять і по-дитячому розказати, коли була маленькою.
Довго не могла заснути тієї морозяної місячної ночі напередодні свята. Все вдивлялася у вікно, на двері, чи не йде Миколай до мене, чи почув він мої слова-прохання. Але очі злипалися від чекання, і я заснула.
Прокинувшись раненько, я зразу зазирнула під подушку.Ні, не забув мене Чудотворець, почув моє прохання.
Спасибі Тобі, Святий Миколає!..
Цікаво, а як зустрічав свого Миколая маленький Тарасик? Адже він сиротою зростав.
