Я вірю!
І Господа молім
Я вірю в мою Україну. І знаю, що не для війн і розбрату ми народжені.
І чую голос віщий нашого Шевченка: — Обніміться...
Заради тихого раю на рідній землі у вільній сім’ї.
Щоб не стала нам наша земля мачухою, відправляючи своїх дітей на чужинецький хліб заробітчанський.
Щоб не згасла свічка надії, щоб до Храму святого несли віру єдину і правду одну...
Щоб жили мирно і дружно в сім’ї вольній, новій.І Господа за це молім!
