«Шариковщина» як соціальне й моральне явище. (По повісті Булгакова «Собаче серце».) – Булгаков Михайло

М. А. Булгаков у своєму добутку «Собаче серце» піднімає гострі питання соціального характеру післяреволюційного суспільства. Важко переживаючи падіння культурних духовних цінностей людства, і спостерігаючи за переродження самих «низів» суспільства у верхівку, він пише повість «Собаче серце». Але як відзначили літературознавці, сатира тих далеких часів не так далека від сьогоднішнього дня, тобто й понині актуальна проблема «шариковщины».

Один з головних героїв повести, професор Преображенський виявляє собою читачеві зразок вихованості й освіченості. Однак, він не може виховати із Шарикова чималої людини. Його «быдловатый» вихованець не навчаємо навіть елементарним правилам культури

«Швондеровская філософія» же здобуває перемогу. Виховати пролетаря виявляється набагато простіше, ніж людини. Образ пролетаріату тут, негативний, несе державі розруху й безладдя. Кульок бездумного, позбавленого розвиненого розумового розвитку, типовий представник нового прийдешнього післяреволюційного миру, породжений самою революцією й остаточно деградировавший.

Поліграф Полиграфович – Злочинний елемент, людина просто існуючий, що пропалює життя безглуздо й безглуздо, що зайняло гідне місце серед собі подібних мас

Навіть визначення «людин» далеко не відповідає його статусу, скоріше він спотворене соціальною еволюцією людиноподібна істота, агресивна й отруйне життя інших

«Шариковщина» ніколи не зживе себе ніколи. Дане соціальне явище – нижчий щабель, аморальність, здатна виявитися в кожної епохи в різних неї обличиях.

Жалюгідні низинні початки, можна сказати майже тварини, повна відчуженість розуму, зневага традиціями й загальновстановленими правилами – породжується не скільки чоловік, скільки самим суспільством. Виростити такого Шарикова простіше простого, а от виховати з нього культурної людини, осередок інтелігенції практично неможливо.

«Щоб бути людиною недостатньо просто ходити на двох ногах і вміти говорити»–ще раз нагадує Булгаков. Його сатиричних, повна фантасмагорій повість, ще раз наводить нас на сумні роздуми про найближче майбутнє суспільства, наповненим хамством, лінню, пияцтвом …

Чи не так чи безнадійно наше суспільство й чи вдасться коли – небудь прискорити «шариковщину», без моральну, безсовісну, безпринципну?