Форосский маяк

В 332 – 331 р. до н.е. Олександр Македонський заснував столицю елліністичного Єгипту Олександрію. Тут перебуває знаменитий Олександрійський мусейон – один з головних наукових і культурних центрів античного миру, а при ньому не менш відома Олександрійська бібліотека, у якій нараховувалося, навряд чи ні 700 тисяч томів грецьких і східних книг. Олександрія була самим багатим містом у свій час. Багато чудових споруджень було зведено в Олександрії. До них належить і Олександрійський маяк на скелястому острові Форос біля дельти Нила

Використання маяків почалося в глибокій давнині й пов’язане з розвитком мореплавання. Спочатку це були багаття, розташовані на високих берегах, а потім штучні спорудження. Одне із семи чудес древнього миру – Олександрійський, або Форосский, маяк був споруджений в 283році до н.е. Будівництво цього гігантського спорудження зайняло всього 5 років, що саме по собі дивно.

Основним будівельним матеріалом для нього послужив вапняк, мармур, граніт. Маяк складався із трьох поставлених одна на іншу веж, які поступово зменшуються. Висота маяка величезна: по одним даним 120 метрів, по описах Ибн – Аль – Сайха (XI в.) – 130 – 140 метрів, по деяких сучасних публікаціях, навіть 180 метрів

Підніжжя нижньої вежі квадратне – розмір сторони 30,5 метра. Нижня вежа, висотою 60 метрів була складена з кам’яних плит, прикрашених витонченою скульптурною роботою. Середня, восьмигранна вежа, висотою в 40 метрів, облицьована біломармуровими плитами. Верхня вежа – ліхтар – кругла, з куполом, установлена на гранітних колонах, була увінчана величезною бронзовою статуєю заступника морів Посейдона висотою 8 метрів

На верхівці третьої вежі в об’ємистій бронзовій чаші жевріло деревне вугілля, відблиск якого за допомогою складної системи дзеркал на 100 миль указував місцезнаходження гавані. Через весь маяк проходила шахта, навколо якої по спіралі піднімалися пандус і щаблі. По широкому й пологому пандусі на вершину маяка в’їжджали візка, запряжені ослами. По шахті доставляли пальне для вогню маяка

Високий маяк служив чудовим спостережним пунктом. Система металевих дзеркал використовувалася й для огляду морського простору, дозволяючи виявляти ворожі човни задовго до того, як вони з’являлися в берега. Тут були влаштовані флюгер, годинники й астрономічні прилади

Маяк, споруджений на острові Форос, по своїх величезних розмірах і складній системі відбивачів світла був єдиним у своєму роді. От як його охарактеризував Ахілл Татий у своєму романі “Левкиппа й Клитофонт”: “…будинок вигадлива й надзвичайне, Гора, що лежала посередині моря, доходила до самих небес, і вода протікала під цим спорудженням, а воно височіло, висячи над морем”.

Олександрійський маяк, простояв близько 1500 років, несучи службу світоча, допомагаючи орієнтуватися середиземноморским “кибернетос”, як називали керманичів стародавні греки. Маяк двічі страждав від землетрусів, але його відновлювали, поки, зрештою, він не зруйнувався з – за вивітрювання каменю. Потім на руїнах маяка спорудили середньовічну міцність

Від одного із семи “чудес древнього миру”, здавалося, нічого не залишилося, крім руїн, убудованих у Кайт – Бий, де вони існують і понині. Назва острова перетворилося в символ: “форос” стало означати “маяк”. Звідси й сучасне “фара”.

В 1961 році під час дослідження прибережних вод аквалангісти знайшли на морському дні статуї, саркофаги, скриньки з мармуру. В 1980 році міжнародна група археологів виявила на морському дні залишки Форосского маяка. Тоді ж на глибині 8 метрів знайшли руїни легендарного палацу цариці Клеопатри. Це одне з найбільших відкриттів археології