«Війна з надзвичайною швидкістю утворить нові характери людей і прискорює процес життя…» (Платонов) – Биків Василь

Однієї з найважливіших тем нашої літератури є тема подвигу радянського народу у Великій Вітчизняній війні. Ця тема складна, різноманітна, невичерпна

По – своєму до теми війни підходить письменник Василь Биків. У ранній військовій прозі («Фронтова сторінка», «Пастка», «Журавлиний лемент», «Третя ракета») герої Быкова вражають незвичайною мужністю, стійкістю духу. Вони вірять, що гинуть не дарма, що ворог все – таки буде зупинений. Зі зброєю в руках гинуть старшина Карпенко, учений Фишер, Ванька Свист, що тримають оборону на переїзді («Журавлиний лемент»).

Тяжкопоранений Іван Щербак кінчає життя самогубством, щоб дати можливість своєму товаришеві врятуватися від гітлерівців («Фронтова сторінка»). Не пропустивши танки, гинуть «сорокапятчики» старшого лейтенанта Жовтих («Третя ракета»). Люди сильного характеру, здатні на самопожертву, – Карпенко й Свист в «Журавлиному лементі», Кривенок і Попов в «Третій ракеті», Климченко в «Пастці».

На цих людей завжди можна покластися, вони непохитно й мужньо переносять всі тяготи війни, її нелюдські випробування й у той же час залишаються звичайними людьми із природними, простими мріями про кінець війни, про здоров’я, про життя. «Їм, – пише Биків в «Фронтовій сторінці», – хотілося тільки одного – дожити до кінця війни. Тільки б здолати фашизм, дочекатися перемоги, побачити хоча б один мирний день без вогню й крові, і більше, здається, нічого б не потрібно було. Вони згодні були б на будь – яку роботу, на саме скромне місце в житті, їм усюди був би бажаний спокій після того пекла, що вони пережили на фронті».

Під тиском обставин не всі люди здатні витримати обстановку, але ці люди внутрішньо готові до зрадництва й боягузтва. Такі Іван Пшеничний в «Фронтовій сторінці», Задорожный в «Третій ракеті», Рибалка в «Сотникове». Такі люди свідомо роблять зрадництво, але в той же час не позбавлені жалості. Рибалка допомагає Сотникову, коли він потребує допомоги. Але внутрішня надія на порятунок за допомогою зрадництва бере гору. І людина віддає своїх товаришів, свою країну, свою землю

Героєм розповіді «Смерть людини», що, будучи тяжкопораненим, болісно переборює кожний метр шляху, зважившись на самовідданий учинок

Приклади, про які розповідає Биків, виявляють величезний духовний потенціал, схований у людині. Не випадково фашисти писали про фанатизм радянських людей, внутрішній мир яких був просто недоступний їх розумінню

Ще раз хочеться підкреслити, що в описі людини на війні письменник уникає однобічного зображення: адже людина постійно міняється, проявляє те одні, те інші якості

Всі герої быковских повістей, дуже різні по характері, віку, темпераменту, об’єднані одним: почуттям честі, свідомістю того, що вони виконують свій військовий борг, умінням брати на себе відповідальність у важких життєвих ситуаціях. Самий головний подвиг цих людей – це перемога над собою, над своєю утомою й болем, що і є саму головну заставу духовної міцності людини

У повісті «Знак лиха» (1983 р.) автор показує мирне життя хутора Яхимовщина. «У мирне життя вторгається страшне слово «війна». Німці швидко наступають», залишаючи героям повести зовсім мало часу на міркування. Петрок думає: «Ми перед ними провини не маємо. А коли до них гарним – гарній – по^ – гарному, те, може, і вони… Не з’їдять, може…» Степанида не вірить у це. Вона не покоряється катам, вона ретельно готується до проведення збройної акції проти німців

Рятуючись від ворогів, Степанида сама підпалює власний хутір, свій звичний і устояний мир, і гине у вогні. Примітна остання фраза повести про бомбу, приготовленою Степанидою… «Але бомба чекала своєї години…» До бунту піднімається й Петрок, слабкий характером, звичайний сільський житель

У Василя Быкова немає жодного добутку із благополучним кінцем – під час війни не може бути благополуччя одних за рахунок інших. І письменник це прекрасно розуміє. Такій беззавітно відданий Батьківщині народ неможливо перемогти – доводить письменник кожним своїм добутком. Не в цьому чи криється популярність його добутків протягом багатьох років?