Особливості лірики Фета – Фет Панас

А. А. Фет – один з видатних російських поетів XIX століття. Він відкрив нам разючий мир краси, гармонії, досконалості, Фета можна назвати співаком природи Наближення весни й осіннє зів’янення, запашна літня ніч і морозний день, що розкинувся без кінця й краю житнє поле й густий таємничий ліс – об усе цьому він пише у своїх віршах. Природа у Фета завжди спокійна, притихла, вона начебто завмерла. І в той же час вона дивно багата звуками й фарбами й живе своїм життям:

Я прийшов до тебе із привітом,

Розповісти, що сонце встало,

Що воно гарячим світлом

По аркушах затріпотіло

Розповісти, що ліс прокинувся,

Весь прокинувся, гілкою кожної,

Кожним птахом стрепенувся

И весняної повний спрагою…

Зображення природи у Фета наповнено романтикою, що зачаровує:

Що за звук у півмороку вечірньому?

Бог звістка –

Те кулик простонал або сич,

Расставанье в ньому є й страданье в ньому є,

И далекий невідомий клич

Точно мрії хворі безсонних ночей

У цьому плачучому звуці злиті…

Природа у Фета живе своїм власним таємничим життям, а людина може до неї бути причетний тільки на вершині свого духовного розвитку:

Цілий день сплять нічні квіти,

Але лише сонце за гай зайде,

Розкриваються тихо аркуші,

И я чую, як серце цвіте

Згодом у віршах Фета знаходимо усе більше паралелей життя, природи й людини, Відчуття гармонії наповнює рядка поета:

Сонця вуж ні, немає й дня безустанних прагнень,

Тільки захід буде ледве зримо горіти;

ПРО, якщо б небо обіцяло без тяжких томлінь

Так само й мені, оглянувшись на життя, умерти!..

Краса й природність поезії Фета досконалі, його вірші виразні й музичні. «Це не просто поет, а скоріше поет – музикант». – говорив про нього П. И. Чайковський

Поет передає у своїх віршах «благоухающую свіжість почуттів», навіяних природою. Його вірші перейняті радісним настроєм, щастям любові Навіть самі найменші рухи людської душі не вислизають від уважного погляду поета – він надзвичайно тонко передає всі відтінки переживань людини:

Шепіт, боязке дыханье,

Трелі солов’я,

Срібло й колыханье

Сонного струмка,

Світло нічної, нічні тіні,

Тіні без кінця

Ряд чарівних змін

Милого особи

У димних хмаринках пурпур троянди,

Відблиск янтарю,

И цілування, і сльози

И зоря, зоря!..

Лірика цього найцікавішого поета вічна завдяки відбиттю в ній почуттів і переживань, які випробовує людина, не позбавлений почуття прекрасного Вірша Фета торкають самі таємні струни душі, віддають нам відчуття дивної гармонії навколишнього мира