Гумор і сатира у творі «Кайдашева сім’я»

Однією з найхарактерніших рис українського характеру є гумор. Недаремно ж кажуть, що в українців язик гострий та серце з перцем і що багатий наш народ на жарти та смішки. В здатності українського слова бути гострим та влучним я ще більше переконалася, коли прочитала повість «Кайдашева сім’я» Івана Нечуя-Левицького. Утворі письменник правдиво змалював життя і побут українського народу, майстерно відобразив його національний характер.

Неможливо стримати щирого сміху кожного разу, коли читаєш цю повість. Гумористичні традиції нашого народу, його творчості широко представлені в творі. Повість пронизана комічними ситуаціями; комізм ситуації у Нечуя-Левицького вдало поєднано з комізмом характерів, з невідповідністю думок і поведінки героїв. Так, облеслива й добренька на оглядинах у Довбишів, Кайдашиха виявляється злою і сварливою в повсякденному житті. Омелько Кайдаш регулярно відвідує церкву, навіть у будні намагається не пропускати вечірню службу. Але дуже часто прямо з церкви він іде в шинок, напивається до нестями. У повісті в гумористичній формі розповідається про вічні проблеми стосунків між дітьми та батьками, невістками та свекрухою, чоловіком-п’яничкою та сварливою дружиною. Маючи добрий достаток, старі Кайдаші продовжували «гребти тільки під себе», як звикли робити протягом усього життя. Це й зруйнувало мир і злагоду в родині. Мабуть, постійно думаючи про те, що невістка — чужа кістка, Маруся безпідставно прискіплювалася до Мотрі, не давала їй життя. Але й невістка почала перечити, бо «була горда та бриклива». Коли Мелашка оселилася в хаті Кайдашів, вона мріяла про мирне життя та добрі стосунки з новими родичами. Але під впливом постійних сварок її ніжна, добра душа позлішала. Сварки між жінками породили бійки між Карпом та Лавріном, а потім між усіма членами родини. Навіть діти й ті почали сваритися між собою. Сварки між членами родини автор майстерно посилив суперечками між бабою Параскою та бабою Палажкою, які беруть неабияку участь у ворожнечі.

Іван Нечуй-Левицький блискуче знав живу українську мову і тому сповна відтворив багате на жарти і комічні репліки мовлення українців. Мова героїв насичена гострими і влучними слівцями та приказками. Вже на початку твору розкривається глибина образного мислення героїв, схильність до жартів. Вдалими порівняннями комічного характеру сповнена розмова Карпа і Лавріна про дівчат. Досконало знаючи народну мову, лукавий та гострий гумор селян, Нечуй-Левицький створив у повісті чудові діалоги, блискучі мовні партії, які неможливо читати без посмішки.

Багато поколінь сміялися і сміються, читаючи повість «Кайдашева сім’я». І дарма, що відчутна гіркота в її рядках, адже великим є той народ, який вміє сміятися над собою.