Твір по картині Кончаловского «Персики» – Кончаловский Петро

При першому погляді на картину Петра Петровича Кончаловского «Персики», створюється враження, що нічого особливого в цій картині просто не може бути. Але, при більше пильному розгляді, починаєш зауважувати цікаві деталі. На картині зображено сім плодів – чотири з них лежать на столі, і ще три – у кошику, выложенной зсередини зеленими листами. Це надає картині ще більшу свіжість, що, на мою думку, досить важливо при написанні натюрмортів

На столі постелена скатертина небесно – голубого кольору, що ідеально контрастує по кольорі з лежачими на ній плодами, у той же час, доповнюючи враження свіжого літнього вечора, коли сонце вже сідає, і небо починає темніти на сході, усе ще залишаючись світлим на заході. Темним, насиченим кольором персики смотрятся на ній так, немов їх тільки що зірвала зі зростаючого у дворі дерева яка – небудь мила дівчина в легкому літнім платтячку, і створюється враження, начебто тільки й коштує, що простягнути руку, щоб відчути смак солодких, соковитих плодів. Це вдалося авторові завдяки правильному підбору палітри квітів і відтінків, що створюють на картині дуже реалістичну гру світла й тіні

Кошик, у якій лежать три персики, виглядає небагато порожньо через свій розмір. У неї влізли б всі сім плодів. Можна припустити, що споконвічно всі так і було, і всі персики лежали в ній, коли їх, тільки зірвавши, несли до стола. Цей кошик, так само як і скатертина, повертає нас у двір, де росте посипане плодами персикове дерево, нагадуючи нам колір його поцяткованої зморшками кори. І доповнюють цю асоціацію ті самі листи соковитого, темно – зеленого кольору, що лежать у ній. Вони, так само як і плоди, немов тільки що зірвані із цього дерева

Картина в цілому створює атмосферу свіжого літнього вечора, коли денна духота вже сходить на ні, і вся родина збирається будинку за одним столом, щоб відпочити від справ, і суєти будня. Дивлячись на цю картину, так і хочеться виїхати із задушливої многоэтажки куди – небудь на природу, щоб відволіктися від турбот простого городянина, і хоч на один вечір злитися сприродой.