Творчість поета Осипа Мандельштама за формою, а особливо, по змісту, уважається одним із самих складних для сприйняття через безліч шарів, граней, відтінків змісту й почуття. Довгий час його вірші цінували й розуміли деякі

Неминуче виникає відчуття наближення, дотику до чого такому грандіозно великому й неосяжному, що читаючого його добутку просто губиться. Дійсно, більшість створінь Мандельштама вражають своєю бездонною глибиною й многосложностью. Прикладом може бути, розглянуте нами вірш «Як світлотіні мученик Рембрандт».

Щоб обійняти щось неосяжне, можна спробувати розглянути фрагменти, окремі слова й фрази, щоб усвідомити зміст цілого. Отже, ім’я Рембрандта говорить нам про живописця, художника, автора знаменитих картин, переважно біблійної тематики. Можна додати, що життєвий шлях художника був тернистим, трагічним, але цей факт – не виключення, а скоріше правило: геніальним особистостям непросто живеться на цій землі. До речі кажучи, і в Мандельштама доля зложилася сумним образом – репресії 30 – х років жорстоко перервали його життєвий шлях. І це теж закономірність: володарі миру цього не прощають критики у свою адресу, а щирі поети не вважають потрібним прогинатися під владу імущих

Таким чином, зрозумілими стають звернені до Рембрандту рядка: « чиПростиш ти мене, чудовий брат. І майстер…», що із честю й достоїнством пройшов свій нелегкий шлях. Вірш написаний під враженням художнього полотна «Хід на Голгофу», що вважалося добутком кисті великого художника

На картині – «мученик світлотіні» Ісус Христос, що також пішов на добровільну жертву в ім’я світла. Всі три образи раптом зливаються в єдиною, об’єднаною загальною долею й призначенням одним. Автор випробовує біль і мучення, немов сам перебуває на хресті: «И різкість мого палаючого ребра не охороняється ні сторожами тими, ні цим воїном…»

Творчість Мандельштама просочена темою смерті, але погляд «ока соколиного» здатний заглянути в потусторонне й побачити, що життя не закінчується із втратою фізичної плоті. Тому що час і простір має більше складну конфігурацію, чим гадана нам при поверхневому погляді прямолінійність. Насправді є спосіб проникнення в минуле, передбачення майбутнього й із цієї позиції – особливого відношення кнастоящему.