Література XX ст.— мистецтво оновлених традицій і сміливого

 

 

Література XX ст.— мистецтво оновлених традицій і сміливого

Мета: дати учням поняття про тематичне, стильове

й жанрове багатство літератури XX ст.; розвивати навички формулювання й висловлювання власних думок щодо творів цього періоду, вивчених у попередніх класах; розвивати вміння сприймати інформацію на слух, виділяти головне; виховувати любов до книги, естетичний смак.

Обладнання: портретна галерея письменників XX ст., ви-

ставка їхніх творів.

Теорія літератури: тематика, стилі, жанри, літературні течії, напрями, традиції, новаторство.

ХІД УРОКУ

I. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Аналіз виконання контрольних робіт.

II. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ



Слово вчителя.

XX століття, особливо його початок, знаменувалося значними катаклізмами — війнами, зміною соціального устрою, ідеологій. Як не дивно, але це дало поштовх для розвитку літератури різних напрямів і жанрів, оновлення традицій і сміливого новаторства. Виникає багато різних літературних шкіл і течій, митці експериментують зі словом, формою, жанрами, намагаючись зануритися в глибини людської психології, підсвідомості. На XX століття припадає також і страшний час тоталітаризму, коли все життя регламентувалося програмою єдиної пануючої партії, а в літературі ніхто не повинен був виходити за межі «соціалістичного реалізму». Усі інакомислячі суворо переслідувалися аж до фізичного знищення. 20-30-ті роки XX століття в українській літературі навіть названі «Розстріляним Відродженням», адже більше ніж півтисячі

Талановитих майстрів пера були знищені, інші відбували заслання або змушені були правдами й неправдами емігрувати. Таких називали зрадниками, їхні твори вилучалися з бібліотек і книгарень, імена викреслювалися навіть із підручників та енциклопедій.

Ось про цей час у нашій літературі ми будемо говорити на сьогоднішньому уроці.

III. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

«Хвилинка мудрості».

IV. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ УЧНЯМИ НАВЧАЛЬНОГО МА

ТЕРІАЛУ

1. Робота над історичним довідничком.

• Пригадайте й запишіть найважливіші події в житті нашого народу, що відбулися у XX ст.

(Російсько-японська війна 1904-1905 рр. Перша російська революція 1905-1907 рр. Перша світова війна 1914-1918 рр.

Перша буржуазно-демократична революція, повалення царату 1917р.

Жовтневий переворот, прихід до влади більшовиків 1917 р.

Громадянська війна в Україні 1918-1920 рр.

Голод 1922 р.

Голодомор 1932-1933 рр.

Тоталітарний сталінський режим (до 1953 р.)

Друга світова війна 1939-1945 рр.

Голод 1946-1947 рр.

Командно-адміністративна система

Перебудова

Незалежність.)

2. Слово вчителя.

Ось скільки жахіть випало на долю наших предків, і є ще багато живих свідків такої важкої ходи історії.

Письменники завжди були, як то кажуть, «на передовій лінії». Хоча немало з них складали хвалебні оди існуючому режимові і його вождям, заради слави та багатства служили неправді. Минули роки — забулися і їхні твори, і навіть їхні імена. Залишилися ті, хто створював справжні мистецькі шедеври, сповідував загальнолюдські вічні цінності. Недаремно ці твори актуальні й донині, захоплюють читачів художньою довершеністю.

3. Гра «Хто назве останній».

• Згадайте письменників XX ст., твори яких ми вивчали в попередніх класах.

(В. Симоненко, П. Тичина, Є. Гуцало, Б.-І. Антонич, Гр. Тютюнник, М. Вінграновський, В. Винниченко, О. Довженко, Ліна Костенко, І. Жиленко, І. Калинець, Е. Андієвська, В. Нестайко, В. Близнець, Я. Стельмах, С. Олійник, П. Глазовий, М. Стельмах, Б. Харчук, А. Малишко, А. Дімаров, В. Голобородько, Л. Кисельов, В. Сосюра, Б. Олійник, В. Підпалий, І. Малкович, В. Дрозд, Є. Дудар та ін.)

4. Евристична бесіда.

— Які теми порушували ці письменники, про що писали?

— Який із творів вам запам’ятався найбільше? Чому саме?

— Який із вивчених напам’ять віршів ви пам’ятаєте? Прочитайте його, скажіть, чим саме цей поетичний твір вас привабив.

— Хто з письменників нині живе й працює?

— Кого із сучасних письменників-гумористів ви можете назвати?

— Назвіть твори традиційно-реалістичного та модерніс-тичного напрямку, їх авторів. (Яскраво-модерністичні поети В. Голобородько, І. Малкович, І. Калинець, Ліна Костенко, В. Підпалий та ін.)

5. Робота в парах. Перевірка й уточнення планів-тез.

V. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

Вікторина «З якого твору ці рядки, хто є їх автором».

1) «Раптом поміж куширами промайнула чорна блискави

ця і завмерла осторонь довгастою плямою. Олесь підповз

ближче, пригледівся й застогнав від подиву: щука! В зубах

у неї тремтіла маленька пліточка.

— Пусти,— видихнув Олесь і ляпнув долонею по льоду». (Гр. Тютюнник. «Дивак».)

2) «Два хлопчики вийшли з лісу на берег і спинились.

Приїхали вони по хмиз, і їхня смирна конячина залиши

лась на узліссі, а вони вирішили подивитись на річку, чи

тріщить на ній лід, чи скоро рушить. Обидва плечисті,

обидва з широкими, лагідними лицями і схожі один на од

ного так, як маленький гриб-підберезник схожий на свого

більшого сусіда».

(Є. Гуцало. «Лось».)

3) «У нас була прекрасна, благородна ідея — провести під

свинарником метро. Це мало бути сюрпризом. Перша лінія

метро у Васюківці! Станція “Клуня” — станція “Крива

груша”. Три копійки в один кінець. Родичі — безплатно.

З учительки математики — п’ять копійок».

(В. Нестайко. «Тореадори з Васюківки».)

4) «Водою пливло щось надзвичайне, неймовірне і дуже доіс

торичне. Це я зрозумів одразу. На поверхні видніла лише

голова, але що то було за голова… Ось потвора повернулась

до нас, і блиснули червонясто два великих ока. Між ними

стирчав хижий ріг. З напіврозкритої пащі виглядали гос-

тренні білі зуби…»

(Я. Стельмах. «Митькозавр із Юрківки, або Химера лісового озера».)

5) Щось мріє гай

Над річкою.

Ген неба край —

Як золото.

Мов золото — поколото, Горить-тремтить ріка, Як музика.

(П. Тичина. «Гаї шумлять».)

6) Росте хлоп’я, мов кущ малини,

підкови на шляхах дзвенять.

Ось ластівки в книжках пташиних записують початок дня.

(Б.-І. Антонич. «Назустріч».)

7) Стежечка

ходім зі мною

стежечко

обережно

не зачепися за камінець переступи соломку і під спориш не ховайся все одно бачу

(І. Калинець. «Стежечка».)

8) Рідна мати моя, ти ночей недоспала,

І водила мене у поля край села,

І в дорогу далеку ти мене на зорі проводжала, І рушник вишиваний на щастя дала.

(А. Малишко. «Пісня про рушник».)

286

9) Сьогодні усе для тебе —

Озера, гаї, степи.

І жити спішити треба, Кохати спішити треба — Гляди ж не проспи!

(В. Симоненко. «Ти знаєш, що ти — людина».)

10) бо кажуть дитина

що мова наша — солов’їна

гарно кажуть

але затям собі

що колись

можуть настати і такі часи

коли нашої мови

не буде пам’ятати

навіть найменший соловейко

тому не можна покладатися

тільки на солов’їв

дитино

(І. Малкович. «Свічечка букви “ї”».)

11) «Він заклопотано зупинився, думаючи, як-то здивується

Степан. І коні здивуються, бо ніколи не бачили його та

кого білого, гарного. Степан вважатиме, що він хоче виді

литися, показати норов. А справді, кому й що доведеш?

Тільки собі гірше зробиш. Краще вже й надалі прикидати

ся сіреньким та покірненьким».

(В. Дрозд. «Білий кінь Шептало».)

12) кожне слово нашої мови

записане у Літописі

тож хай знають вороги

якими словами

на самоті мовчимо

(В. Голобородько. «Наша мова».)

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Інтерактивна вправа «Мікрофон».

• Продовжіть речення:

«Я дізнався (дізналася), що…»

«Мене вразило…»

«Наші знання про літературу XX ст., на мій погляд, …»

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Скласти усний твір «Мій улюблений герой із творів літератури XX століття».

Vchys: ГДЗ, Решебники , Ответы, Реферати, Твори, ПрезентаціїГДЗ, Решебники и Ответы