Перше враження, коли дивишся на картину Рылова “Квітчастий луг”, – це легкість. Ми бачимо невеликі хмарини, ніжно – блакитне піднебіння, ледве помітний серпанок. Відчуття чистого повітря, подиху повними грудьми, не залишає глядача
На картині зображений літній луг, суцільно засіяний квітучими ромашками. Посередине лугу – невеликі галявинки з березами, ледве далі видніється вже густий ліс. Це – типова природа среднерусской місцевості. Картина написана так жваво, так ярков і задерикувато, що хочеться прилягти на цьому лузі, перевернутися на спину й разом з художником дивитися на піднебіння, розглядаючи пропливаючі хмари
Від полотна віє літньою безтурботністю, легкими спогадами, вона як би притягає собою тільки світлі думки. У такі дні, що зображено на картині, людина звичайно випробовує радість і повноту життя. Хочеться співати й сміятися, танцювати, читати вірші, визнаватися в любові. Недарма на Русі саме бешкетне й веселе свято – це день Івана Купалы. Він саме доводиться на першу декаду літа, коли сонячний день стає самим довгим у році. І це сонце – як символ життя, вічної радості, пробудження й розквіту
Як і квітам на галявині, мені хочеться “цвісти” на лузі, розносити запашні заходи, не думати ні про що поганому, мріяти й фантазувати. Не зрячи наші художники й поети так оспівують природу. Адже все натхнення виходить зрештою від її. Вийдеш у такий день на вулицю, подивишся на сонце, на квіти й дерева, вдихнеш повними грудьми свіжими, наповненими ароматами, повітря, і в голову самі собою прийдуть віршовані рядки або нові мелодії
Я теж люблю природу й усе, що з нею зв’язане. Саме тому мене залучає ця картина. Я почуваю щиросердечну близькість із художником. Мені здається, що він також почуває природу, як і я. Мені подобаються фарби, використовувані в полотні, ці перепади світла й тіні, ці тонкі відтінки квітів, червонуваті й розоватые тону в переліску й хмарах. Здається, що літній день такий ніжний, квітучий, що на його “щоках” навіть проступає рум’янець
И так і хочеться “потрапити” у картину, пробігтися по лузі босоніж, особливо, якщо дивишся на неї в непогожий, хмурий, зимовий день
