Внутрішній мир героїні в повісті Карамзина «Наталя, боярська дочка» – Карамзин Микола

 
 

Наталя, головна героїня повести, живе в епоху допетровської Росії. Її батько, боярин Матвій, – богатый людина, вірний радник пануючи. Мати Наталі вмерла й неї виховувала нянька. Тоді в особистому житті людей головними були правила «Домострою», і життя Наталі повністю підкоряється цьому укладу. Рано ранком разом з нянькою вони йдуть у церкву молитися, потім роздати бедным милостиню

Будинку Наталя працює за пяльцами, шиє, плете мереживо. Батько відпускає її на прогулянку з нянькою в сад, а потім вона знову сідає за рукоделье. Увечері їй дозволяється поспілкуватися з подружками під доглядом нянюшек. Життя Наталі замкнута й бідна подіями, але навіть при такому житті вона вміє мріяти й багато міркує. Автор показує, як вона добра, як любить батька й строгу няньку, як любується природою й красою Москви. Вона працьовита й слухняна, який і повинна бути дівчина того часу. Але приходить час, і вона починає мріяти олюбви.

Довгоочікувана зустріч відбулася в церкві, і Наталя закохалася з першого погляду, не знаючи навіть ім’я парубка. Не побачивши його наступного дня, вона тужить і страждає, не їсть, не п’є, намагаючись при цьому сховати свою тугу від батька й няньки. Зустрівши його знову, вона щаслива так, що «година обідні була для неї одною блаженною секундою». Нянька влаштувала закоханим побачення, і молоді люди зговорилися бігти й обвінчатися таємно.

И автор докладно зображує переживання героїні: щастя любові, неколебимое довіра до Олексія, почуття провини перед люблячим батьком, сором за той біль, що вона йому заподіює. Але по «Домострої» дружина повинна все забути для чоловіка й у всім йому коритися. Наталя готова до цього. Навіть коли нянька, злякавшись збройних слуг Олексія, закричала, що вони в руках у розбійників, Наталя заспокоїлася по одному тільки слову Олексія. Вона вірила й знала, що він не може бути злою людиною. Вона щаслива з коханим чоловіком, але вишиває візерункові рушники й для нього, і для батька. Наталя мріє про те, щоб батько простив свою дочку, молиться про цьому

Коли ж Олексій зібрався на війну, то героїня навіть не помышляет про те, щоб відпустити його одного. Надягши чоловіче вбрання й сховавши волосся під шолом, воно йде з Олексієм на бойовище й хоробро бореться, спокутувавши пануючи й улюбленого батька

Отже, ми бачимо, що героїня мрійлива й жіночна, душа її повна тонких і суперечливих переживань. У той же час у важку мінуту вона може бути сильної й відважної, здатної на рішучі вчинки й вірить у добро й Божу милість

Vchys: ГДЗ, Решебники , Ответы, Реферати, Твори, ПрезентаціїГДЗ, Решебники и Ответы