Твір по картині Шишкіна «Струмок у лісі. Сиверская» – Шишкін Іван

Іван Іванович Шишки є одним із самих знаменитих художників – пейзажистів Росії. За основу його творчості взяте искреннее прагнення передати за допомогою фарб, що виникли в ньому почуття й образи, породжені картинами рідної російської природи. Ці картини художник і постарався перемістити на власні полотна, здається начебто вони дійсно живі й навіть десь неподалік можна почути спів птахів у лісі й тихий непримітний дзюркіт лісового струмочка

Саме таке живе враження й робить на глядача картина Шишкіна «Струмок у лісі. Сиверская». Перед нами розкривається лісовий струмок розташований у сосновому борі. З усіх боків струмок обступають сосни, вік яких настільки великий, що здається начебто це коштують величезні похмурі велетні. Жодна хвоинка не турбує собою розкинуті в усі сторони галузі дерев. А зовсім поруч, молода поросль шукає собі місця, просячи старих небагато потіснитися, щоб і в них була можливість глянути на струмочок, що б’є життям. Здається начебто струмок – серце цього багатовікового лісу, його осередок і джерело, що породило все інше

И дійсно, струмок на картині займає центральну позицію. Всі його риси й вигини, всі його деталі прописані із вражаючою точністю й на це пішло чимало ретельності з боку художника. Листи, і гордо спрямовуються вгору, і зігнуті над водою, трави й корінь, що вирвалися з під землі – все це чітко помітно на загальному плані. Однак всі не так просто й життя струмочка не настільки безтурботна й легка як здається на перший погляд непосвяченому. Важкий, масивні камені перепинили шлях струмку. Однак той не сумує, з кожним разом він знаходить всі нові лазівки, щоб обігнути кам’яних стражів і продовжує текти собі на радість, бути може дорога його лежить до озера або річки, ніхто цього доподлинно не знається

Дивна гра світла й тіні на картині. Струмок і ліс, розташовані на передньому плані, ховаються в тіні, а от задній план висвітлює яскраве сонце, світло якого заливає собою галявину осторонь і дерева, що перебувають поруч із нею. Крізь крони проглядывается ясне світло – блакитне піднебіння, у той час як сам струмок перебуває начебто в неком півмороку. Все це нагадує собою казку: чим сильніше поглибишся в хащу, тим похмуріше будуть навколишні тебе образи