Трагічне й смішне в образі Дон Кихота – Сервантес Мигель

Ми майже нічого не знаємо про Дону Кихота, крім того, що його майно складається з успадкованого старого щита, списа, худої шкапи й мисливського собаки. Як дворянин він має можливість бувати на полюванні. Ми довідаємося, що героєві біля п’ятдесятьох років, але не знаємо, звідки він родом, хто його батьки, чим займався дотепер. Але на наших очах герой перевтілюється в безрозсудного лицаря

Начитавшись лицарських романів, Алонсо Кихано представив себе одним з них, назвавшись Дон Кихотом. Але йому по вдачі не тільки лицарські пригоди, але й висока мета боротьби зі злом. І тоді він намагається скорити своїй вигадці повсякденність. Мир реальний витісняється миром фантастичним. У його уяві кобила стає бойовим конем, а сам він – бідний дворянин – мандрівним лицарем, захисником знедолених

Перша пригода Дон Кихота виглядає дуже комічним, коли він веде бій із млинами, бачачи в них велетнів. Іноді цей дорослий чоловік здається дитиною у своєму розумінні дійсності. Він вірить у людську порядність там, де її немає. В епізоді з побитим хлопчиком – пастухом Дон Кихот, як і хлопчик, виглядає трагічним. Хлопчик – від побоїв багатіючи, що не платить йому гроші за роботу, Дон Кихот, – від своєї сліпої віри вчеловека.

Смішним виявляється й героїзм лицаря, адже хазяїн постоялого двору не має потреби в покаранні своїх кривдників, він жадає від Дон Кихота грошей за ночівлю

Під час протиставлення автором Дон Кихота донові Диего виявляються високі пориви одного й дрібне благополуччя іншого

И хоча двобій з левом теж виглядає комічно, герой з’являється перед нами людиною дуже сміливим, однак він живе у фантастичному вигаданому світі

Кульмінаційним моментом зіткнення його з дійсністю стає перебування в герцогському замку. Вельможі зрозуміли божевілля Дон Кихота, як розуміли його всі, крім хіба що Санчо Пансы й розбійника Роні Гинари, які не доставляли йому ні моральну, ні фізичний біль. А утворені й витончені вельможі знущаються з лицаря. У словесних двобоях і лицар, і зброєносець виходять переможцями, але підлість панівного класу таки перемогла. Герцог і герцогиня виставили гостей блазнями, а згодом доставили й фізичний біль, нацькувавши розлютованих кішок, і побили

Але розчарування лицаря з’явилося значно пізніше, навіть не тоді, коли він зрозумів, що не може звільнитися від чарів своєї Дульсинеи, а тоді, коли зрозумів, що люди не боряться зі злом і не намагаються його викорінитися

Дон Кихот умирає, але його шляхетні пориви залишаються жити у віках. А ще залишається з нами його гарна мудрість:

«Воля, Санчо, є однієї з найдорожчих скарбів, які небо виливає на людей; з нею не можуть рівнятися ніякі скарби. Заради волі, так само, як і заради честі, можна й потрібно ризикувати життям, і, навпроти, неволя є найбільшою з нещасть, які тільки можуть трапитися з людиною».