Яка символіка образа хуртовини в поемі Блоку «Дванадцять»? – Блок Олександр

Дія поеми «Дванадцять» А. Блоку відбувається першої ж узимку після приходу до влади більшовицької партії

Натхненної й схвильований силоміць революції й народної сили, він пише дану поему. У ній відбився весь захват і віра поета в Росію і її революційний шлях з одного боку, і всі низинні пороки й негативні якості людей, що йдуть в ім’я «загальної мети» жорстокою й нещадною стежкою корінних змін

Самим яскравим і образом, що запам’ятовується, поеми, безсумнівно, стає вітер. Вітер, що поступово зривається в смертельну й згубну для всього живого пургу. Вітер, що переріс у хуртовину, стає як би окремим героєм, натхненням Росії, її схованою потенційною міццю, втіленням рвучкої й непередбаченої революції, що може без праці, як природна стихія «убити морозним холодом». Некерована природна стихія норовить показати свою неприборканість людині й змушує його підкоритися її твердому характеру

Однак, буран, не є просто «ворогом людини», він багатогранний і складний у своєму образі, можна сказати, що стихія являє собою «очищення» народу через лиха, страждання й жахи прийдешнього

Удивляючись удалину, крізь сніжну завісу й слухаючи «звіриний» виття заметілі, неможливо сказати, що чекати країні. Очищення або ж знищення? Рай або Пекло? Що ж спереду, заслужене щастя, до якого так уперто через століття йшли наші предки, або ж порожнє розчарування, лиха, страх і безглузді смерті в благо прийдешнього? Невже, цей лише тимчасовий затишок перед швидкою бурою? Під чиїм прапором гримне музика нового миру?

Але Блок, однак же, не сумнівається, що те, що чекає нас спереду чергове випробування, важке або легеня, вона поведе нас до кращого майбутнього, пускай навіть, і через негоди, які нам і не уникнути. Схиляючись перед силою й волею російського народу, він все – таки нагадує, що не всі підвладно людському розуму й рукам. Людству варто пам’ятати далеко не всі підвладно їм, коли вони руйнують мир і на його руїнах будують новий

Символізм схований в образі природи, що біснується, неможливо розкрити до кінця, і із упевненістю сказати, що саме певний погляд на речі розкриє таємницю «Дванадцяти». Кожний з нас побачить своє положення речей і винесе свій висновок із мрячних образів поета, що спробував спантеличити нас настільки загадково змальованою ідеєю революції й усього російського народу