Повний зміст Хворі Зощенко М. М

Людина – – – і тварина досить дивне. Ні, чи навряд воно відбулося від мавпи. Старий Дарвін, мабуть що, у цьому питанні злегка забрехався.Дуже вже в людини вчинки – – – і зовсім, як би сказати, чисто людські. Ніякого, знаєте, подібності із тваринним миром. От якщо тварини розмовляють на якому – небудь своєму прислівнику, те навряд чи вони могли б вести таку бесіду, як я давеча чув.А це було в лікарні. На амбулаторному прийомі. Я раз у тиждень по внутрішніх хворобах лікуюся. У доктора Опушкина. Гарний такий, розуміючий медик. Я в нього п’ятий рік лікуюся. І нічого, хвороба не гірше.Отож, приходжу в лікарню. Записують мене сьомим номером. Робити нема чого – – – і треба чекати. От сідаю в коридорі на дивані й чекаю.І чую – – – і хворі, що очікують, про себе розмовляють. Бесіда досить тиха, напівголосно, без бійки.Один такий дядько, досить мордатий, у короткому півпальто, говорить своєму сусідові: – – – і Це, говорить, милий ти мій, хіба в тебе хвороба – – – і грижа. Це плюнути й розтерти – – – і от вся твоя хвороба. Ти не дивися, що в мене морда опукла. Я проте дуже хворий. Я бруньками хворію.Сусід трохи скривдженим тоном говорить: – – – і В мене не тільки грижа. У мене легені ослабшие. І от ще жировик біля вуха.Мордатий говорить: – – – і Це байдуже. Ці хвороби хіба можуть рівнятися із бруньками!Раптом одна дама, що очікує, у байковій хустці уїдливо говорить: – – – і Ну що ж, хоча б і бруньки. У мене рідна племінниця хворіла бруньками – – – і й нічого. Навіть шити й гладити могла. А при вашій морді хвороба ваша малоопасная. Ви не можете померти через цю вашу хворобу.Мордатий говорить: – – – і Я не можу померти! Ви чули? Вона говорить, я не можу померти через цю хворобу. Багато ви розумієте, громадянка! А ще сунетеся в медичні терміни.Громадянка говорить: – – – і Я вашу хворобу не принижую, товариш. Це хвороба теж самостійна. Я це визнаю. А я к тому говорю, що в мене, може, хвороба посерьезнее, ніж ваші різні бруньки. У мене – – – і рак.Мордатий говорить: – – – і Ну що ж – – – і рак, рак. Дивлячись який рак. Інший рак – – – ізовсім нешкідливий рак. Він може в півроку пройти.Від такої незаслуженої образи громадянка зовсім сполотніла й затряслася. Потім сплеснула руками й сказала: – – – і Рак у півроку. Видали! Ну, не знаю, який це рак ти бачив. Ишь морду – те відростив за свою хворобу.Мордатий громадянин хотів гідним образом відповісти на образу, але махнув рукою й відвернувся.У цей час один громадянин, що очікує, посміхнувся й говорить: – – – і А властиво, громадяни, чого ви отут расхвастались?Хворі подивилися на що говорили й мовчачи стали очікувати прийому