Аналіз вірша Некрасова “Трійка” – Некрасов Н. А

Великий росіянин поет Микола Олексійович Некрасов є щирим співаком жіночої частки. На цю тему було написано досить багато добутків, у яких він описував гірку частку жінки, зокрема простій селянки

Вірші, написані Некрасовим про росіянці матері, сестрі, наповнені глибокою щиросердністю. Поетові вдалося через все життя пронести трепетне почуття великої подяки й любові до нещасної жінки, який, часом, досить часто доводилося приховувати свої страждання й сльози

Добуток “Трійка” було написано в далекому 1846 році й було своє роду якимсь пророцтвом або ж застереженням молодий кріпак дівчині, що по молодості або через незнання усе ще сподівалася на щасливу частку, хоча й розуміла, що щастя не для неї, адже по суті вона є власністю

У ті часи доля селян була насправді давно вирішена. І, на жаль, нечасто можна було що – небудь змінити

Некрасов у своєму добутку намалював цілком типову картину майбутнього життя молодої селянки. Автор з важким смутком розуміє, що, незважаючи на те, що час невблаганно рухається вперед, порядки, на жаль, не міняються. Більше того, ніхто навіть і не думає їх міняти. А тому селянка просто змушена терпіти своє життя й сприймати її як кара Господньої

Після прочитання добутку поета можна словить себе на думці, що добре відомо кожній російській людині трійку коней, є нічим іншим, як гарною метафорою, що виступає символом швидкоплинного людського життя. Також блискавично вона проноситься мимо, і людина навіть не встигає усвідомити сенс життя, а тим більше що – небудь у ній кардинальним образом змінити

Добуток написаний у песимістично – філософському ключі, що привертає до думок щодо мети нашого існування на землі. Поет, у відмінності від інших ліричних поетів, не літає в хмарах. Він твердо стоїть на землі й повертає всіх читачів до її досить суворих реалій, які були характерні епосі кріпосництва в Російській Імперії