Іронічне ставлення до суспільства у творі Е. Т. А. Гофмана «Крихітна Цахес на прізвисько Ціннобер»

I. Іронія та її форми у художньому тексті. (Іронія є формою вираження думок, сміх із чогось Іронія у Гофмана виникає через зведення зла у всесвітню кате­горію, «абсолютне зло», та синтез протилежностей — реального та ірреально­го, людського і казкового. Гротеск, гіпербола, глузування, жарт як форми іро­нії.)

II. Іронія у творі Гофмана «Крихітка Цахес…».

Герої Гофмана як засіб показати філістерське суспільство. (Крихітка Ца­хес, Ліза, Князь Барзануф та ін.)

Центральна метафора твору як спосіб іронічного висвітлення влади золо­та. (Три золоті волоски, подаровані феєю Розабельверде Цахесові як уосо­блення влади золота.)

Гра у творі Гофмана «Крихітка Цахес…». (У смішні перетворення грають чарівники — фея Розабельверде, Проспер Альпанус.)

Глузування з реальних персонажей, які уособлюють окремі риси суспіль­ства. (Барсануф — пихатість, Мош Терпін — відсутність розуму, Фабіан — відсутність романтизму, приземленість, Протекстатус — хитрість та улес­ливість та ін.)

Гіперболічність у зображенні героїв твору. (Крихітка Цахес перетворюється з маленької потвори на велику і страшну, у кожного з персонажів перева­жає якась одна гіперболізована риса характеру.)

Жарт у казці. (Жарт, використаний Гофманом для виявлення характерів своїх персонажів. Жартують фантастичні, казкові персонажі з реальних людей.)

Сміх із вад суспільства у творі Гофмана. (Письменник наголошує, що су­часне йому суспільство — темне, нерозбірливе, зайняте своїми нагальними потребами, не здатне на кохання, дружбу — не захищене від таких потвор, як Крихітка Цахес; висновок Гофмана: Цахесів творить погане, неосвічене суспільство.)

III. Іронія як спосіб виявлення поганих рис характеру і окремих людей, і суспіль­ства в цілому. (Цахеси, Барсануфи, бідні Лізи, Терпіни у сучасному житті. Що станеться, якщо такі чарівники з’являться у якійсь країні, місті, навіть у класі?)