Короткий зміст Дідусь Мазай і зайці Некрасов Н. А

Дідусь Мазай і зайці

Щоліта оповідач приїжджав на тиждень у село Малі Вежі, щоб погостювати в старого мисливця Мазая й разом з ним поохотиться. Якось раз під час полювання почався сильний дощ, і оповідач із Мазаем укрилися в сараї. Старий почав розповідати історії про сільських мисливців: один поламав курок у рушниці, і ходить із коробкою сірників, а іншої носить із собою горщик з вугіллячками, тому що руки мерзнуть. Один з розповідей автор записав.

Мазай розповідав, що в їхньому низинному краї велося б набагато більше дичини, якби мужики у весняні паводки не ловили й убивали зайців. Раз Мазай поїхав за дровами. Раптом побачив він острівець, на якому зібралися зайці. Мазай забрал їх до себе в човен. Ще одного зайця підібрав він із пня, зайчиху взяв у човен і накрив зипуном. На колоді, що пропливала мимо, сиділа з десяток зайців. Мазай зачепився за багром за сучок на колоді й поволок його за собою.

Все село сміялося з Мазая. А за селом, як тільки він причалив до берега, всі зайці пустилися бігти врозсип. Тільки дві пари залишилася. Вони измокли й ослабнули. Мазай їх поклав у мішок і приніс додому. За ніч вони відігрілися. Ранком Мазай відпустив їх влес.