«Батьки і діти» в романі 0. Гончара «Собор»

I. Складна і незвичайна доля роману «Собор». («Собор» був заборонений і не видавався десятиліттями з багатьох причин. І одна з них — показ проблеми, яка існуваїа завжди, але якої не могло бути в Радянському Союзі — проблеми «батьків і дітей». Та ще й цей конфлікт відбувається не на побутовому рівні, а на соціальному.)

II. Образи Ізота Лободи і ііого сина Володьки.

1. Ізот Лобода. (Ізот Лобода — металург, який усе своє життя чесно і відда­но пропрацював біля мартена, викохав немало послідовників, зажив сла­ви, яка лунала далеко за межами Зачіплянки. Його учні варили найкра­щу сталь, їх знали у всьому світі. Два його старші сини не повернулися з фронту, померла дружина, але біля нього залишався менший син Володь – ка, і батько вірив у нього.)

2. Володька Лобода. (Горе всій Зачіплянні, що такий хитромудрий демагог «керує» культурою всього району. Володька ніби спеціально і не хоче лю­дям лиха, завжди підтримує всякі нові починання, та прагнення будь-шо догодити начальству, посісти вище місце, віддаляє його від друзів, знайо­мих і рідних, а всі його нововведення дивним чином спрямовані проти лю­дей, проти держави.)

3. Конфлікт між батьком і сином. (Ізот Лобода, вийшовши на пенсію, пе­ребрався жити до сина і ще тоді сподівався вивести його на вірну дорогу. Але дуже скоро відчув, що Володьку вже не виправиш. Батько перебира­ється до Будинку для старих металургів і єдиною його втіхою є мандрівки до чистих вод Скарбного. А синові — зневага. Не часто Володька їздить до батька, але і в ті короткі відвідини Ізот не хоче спілкуватися з сином. Во­лодька не розуміє, чому батько сердиться, адже живе він на всьому гото­вому, у чистому, теплому будинку, де його годують, лікують. Можна цілий день нічого не робити, гуляти, спілкуватися із такими ж старими металур­гами. Син щиро вважає, що батькові живеться добре, і навіть не підозрює, як болить батьківське серце від того, що виростив, виховав такого присто­суванця, негідника, духовного браконьєра, руйнача, батькопродавця.)

III. Конфлікт між батьком і сином — це конфлікт між творцем і браконьєром (Об’єктом художнього дослідження в романі О. Гончара є психологія твор­ця життя і психологія браконьєра, морально-етичні засади цих двох суспіль­них явищ. Символами цих двох явищ стали Ізот Лобода і його син Володька Батько все життя працює на благо народу, батьківщини, а син починає своє трудове життя з думок про вищі посади. І для цього він не тільки собор у За­чіплянні знесе чи Скарбне осушить. Треба буде — лів-України розруйнує. Ні, він не безумець, не зловмисник, не шукач лаврів геростратових. Він звичай­ний дурень, яких, на жаль, багато на нашій землі. «Лободівщина» проростає на пустирях людських душ, не зрошуваних цілющою водою любові до людей, не засіяних вірою в майбутнє і потребою в красі.)