Сільська тема в російській літературі – інші твори по сучасній літературі

(По добутках В. Астафьева й В. Распутіна)

У наш важкий час ми часом намагаємося не зауважувати труднощів, що виникають у сучасному селі. Але ж саме вони пов’язані з найбільш актуальними проблемами суспільства – екологією й моральним поводженням людини. Рішення цих проблем визначає подальший хід історії нашої цивілізації

Темою багатьох добутків письменників – сучасників В. Распутіна й В. Астафьева – є екологічна проблема. На прикладі Матеры показана доля наших численних сіл, які знищили нібито заради блага людей, побудувавши різноманітні Гэсы, Тэсы й т.п. Долі героїв розвертаються на тлі головної проблеми, що зачепила всіх. За всю історію Матеры жителі трималися один за одного тобто жили однією родиною. А затоплення рідної землі нежданно – негаданно звалилося їм на голову. Жителі до останнього тягнуть із від’їздом, тому що багатьом з них було страшно їхати звідси, де протягом довгого років вони існували. У буквальному значенні слова в людей перекреслюють їхнє минуле, ставлять перед невідомим майбутнім. У селі жили в основному люди похилого віку, але ж неможливо починати зовсім нове життя в 70 – 80 років. Люди до останнього пручаються, готові навіть умерти, але вони не можуть протистояти величезній машині Дійсності, що змітає все на своєму шляху. Я вважаю, що герої, створені Распутіним, є патріотами рідної землі. Може бути, тому навіть сама природа «допомагає» жителям відвести від Матеры неминучу загибель

Як і Распутін, Астафьев присвячує цикл своїх розповідей сучасникам, «тим, хто заблудився або блукає, хто готовий перестріляти один одного, хто тоне в отруті «бормотухи». Письменник всіма способами намагається звернути увагу читача на головну ідею – безжалісне відношення до тайги. Адже вона з найдавніших часів – найбагатше джерело різних природних ресурсів. На прикладі Игнатьича автор показує беззаконний грабіж природи. Він живе одним удень, не замислюючись про наслідки. У двобої із символічної цар – рибою, перед особою невідомої вищої сили відбувається перетворення героя, у той момент він молиться лише про порятунок. Мені здається, незвичайна тварина виступає в ролі вершителя суду над браконьєром, показує, що використання природи вічно неможливо.

Обоє добутки об’єднані однією думкою: хазяйське відношення людини до навколишнього середовища. Актуальність цієї проблеми полягає в тім, що нещадна експлуатація й забруднення природи чреваті непоправними наслідками й екологічними катастрофами в майбутньому. Існування людського суспільства, благополуччя його й процвітання залежать тільки від нас і наших спільних зусиль!