Короткий зміст Пелагія Абрамов Ф. А

Повість “Пелагія” розповідає нам про іншу жіночу долю. Інший, але не менш важкої. Пелагія Амосова – пекарша, із зорі до зорі працююча у своїй пекарні. Це, однак, не одна її турбота: ще треба й по будинку впоратися, і двір прибрати, і трави вкосити, і за чоловіком, хворим встигнути доглядати. У неї постійно душа болить за дочку свою – Альку. Ця вертуха й егоза, що не може всидіти на місці, цілими днями й ночами пропадає на гулянках. А тим часом сама ще школу не закінчила…

Все життя Пелагії – це суцільна низка однакових днів, що проходять у непосильній праці. Пелагія не може дозволити собі хоч день відпочинку: вся робота тримається на ній. Та й не могла вона жити без своєї пекарні. “Все життя думала: каторга, жернов кам’яний на шиї – от що ця пекарня. А виявляється, без цієї каторги так без цього жернова їй і дихати нема чим”.

Крім непосильної роботи, на Пелагію навалюються й інші негоди: важка хвороба й смерть чоловіка, втеча дочки в місто разом з офіцером. Сили поступово залишали неї. Нестерпніше всього була неможливість працювати. “Не вміла боліти Пелагія”. Не могла вона примиритися з тим, що не та вже стала, як раніше.

А життя готовить всі нові й нові удари вже хворій жінці: від дочки ніяких звісток, пекарня, її рідна пекарня, запущена, у магазині її обдурили, підсунули давно вийшли з моди плюшевики. З кожним новим ударом Пелагія розуміє, що відстає вона від життя. “Так як отут жити далі?” – шукає вона відповіді й не знаходить його.

Так і вмерла Пелагія, не побачивши нової мети в житті, так і не зрозумівши, як же можна жити, коли працювати вже не можеш і сили залишають тебе