Образ селянки в поемі Некрасова «Кому на Русі жити добре» – Некрасов Микола

Створюючи у своїй головній книзі – поемі «Кому на Русі жити добре» енциклопедично повну й вірну картину російської дійсності, життя всіх шарів суспільства в один з переломних моментів історії, Н. А. Некрасов звернувся до найважливішої проблеми свого часу – так званому «жіночому питанню». «Жіноче питання», по якому завжди, до речі, можна було визначити рівень розвитку держави, був одним з найбільш гострих політичних питань російського життя 60 – 70 – х років XIX століття. Проблема емансипації жінки, звільнення її від всіх видів залежності піднімалася в добутках И. С. Тургенєва, Н. Н. Островського, Н. Г. Чернишевського, багато уваги їй приділено й у лірику Н. А. Некрасова. Найбільше повно образ російської жінки, селянки розкритий у поемі «Кому на Русі жити добре». Звужуючи свій пошук щасливих до одного стану – селянства, селяни – правдошукачі ще більше конкретизують мета своїх пошуків – знайти щасливу жінку. Їм указують на Матрену Тимофіївну Корчагіну, відому своєю незвичайною часткою за межами рідного села, більше того – носящую прізвисько «губернаторша ». Серед здорової, співаючої юрби женців і жниць, серед трудового народу, у якого утома після роботи в поле не заглушить пісню, ми зустрічаємо нашу героїню. Її зовнішність відповідає эстетическому ідеалу демократів, народним поданням про красу – це образ сильної, здорової дружини – трудівниці, матері сімейства:

Матрена Тимофіївна