Пейзаж у прозі Шолохова “Піднята цілина” – Шолохов Михайло

М. А. Шолохов створив унікальний животрепетний роман «Піднята цілина», у якому природа – це окремий персонаж, у якого своя доля й свої переживання. У стані природи точно і яскраво відбивається стан народу й людей. Пейзажі природи допомагають розкрити характери героїв, їхнє переживання й становлення. Кожна зміна природи несе в собі зміни в людські долях

Якщо вичленувати з роману всі описи природи, то можна одержати монолітний єдиний роман про природу. В «Піднятій цілині» – природа важливий і чи ледве не головний персонаж, що відчуває на собі всі зміни життя людей

Самі яскраві й показові сцени в романі пов’язані із тваринами і їхніми дитинчатами. Щоб показати всю силу й міць Дону автор уводить образи сильних і могутніх птахів: орлів, беркутів, воронів. Ці хижі птахи символізують безперервність перебігу часу, його суть, його безповоротність. Перелітні птахи – журавлі, гусаки – означають зміну сезонів, постійні зміни одного стану іншим. Тихі птахи – стрепет і переспівав – персоніфікують сімейне гніздечко й продовження роду

Найбільше тісно цей зв’язок простежується в сцені, де Давидов, дивлячись на гніздо жайворонка, міркує про одруження й дітей. Особлива увага приділена горобцям – вони як діти – жваві, непосидючі й бешкетні

У романі особливий образ і вплив здобуває «захід полиню», що став рідним для всіх мешканців степу. Цей гіркий аромат означає поворотні й важливі моменти в житті кожного героя. Полинь – вона пекуча як вогонь, як людське горі

Неймовірно важливий образ землі і її заходу дістається лише тим, хто здатний усвідомлювати й творити все происходящее навколо. Для героїв, які своїм потом і кров’ю піднімають цілину, запах землі стає рідним, невіддільним від них, і від усього народу вцелом.

Навіть сам образ «Піднятої цілини» має своє особливе значення. Що таке цілина? Це ніколи не пахана земля, що ніколи не зможе стати родючою землею. А от «піднята цілина» – це вже образ землі, що оброблена всіма зусиллями, і стає багатою й родючою землею. Цей образ проходить через весь роман М. А. Шолохова. Ми спостерігаємо за життям Давидова, що приїхав у Гремячий Балка не тільки «підняти цілину», але й зорати життя й долі людей

Саме це становлення лягло в основу роману. Люди й природа повільно, але вірно «піднімаються».