Відгук про картину Трутовского «Шевченко з кобзою над Дніпром» – Трутовский Костянтин

Творчість Костянтина Олександровича Трутовского завжди було пов’язане з Україною. Більшість його картин написано саме на українські сюжети: «Весільний викуп», «Побачення», «У місячну ніч» і інші. Це й не дивно через те, що дитинство майбутнього художника пройшло на Харківщині

Початкове утворення він одержав в одному із приватних харківських пансіонів. Учачись вільним слухачем в Академії мистецтв, художник познайомився з Д. Григоровичем, Ф. Достоєвським. Незабутнє враження зробили на нього добутку М. В. Гоголя й Т. Г. Шевченко. Може, тому в його картинах так багато гоголівського й шевченківського. В 1850 році художник їде на Україну, і тут з’являються його найбільш відомі картини «Бандурист», «На церкву», «Лірник у селянському будинку».

Так поступово розкривається душа України, її народу. Не дивно, що після численних побутових сюжетів з життя українського селянства художник приходить до думки зобразити Т. Г. Шевченко. Адже в образі великого поета втілена душа багатостраждального великого народу із древньою історією. Саме так сприймаємо ми картину «Т. Г. Шевченко з кобзою над Дніпром», написану в 1875 році

На першому плані Т. Г. Шевченко, що сидить на високій кручі, з якої відкривається широка панорама Дніпра з його пологими берегами, полів і садів його рідної України. Кожна травинка біля ніг великого поета говорить глядачеві про знайомі аромати рідної землі. Колірна гамору витримана в спокійних тонах зелених, жовтого, рудуватого квітів. Художник зобразив Т. Шевченко у звичайній селянській сорочці й штанях, на голові в поета шапка, що носили чоловіка на Україні здавна. Він простій людин

Він один з тих простих людей, яких знав і любив, для яких працював і страждали все життя. І разом з тим це людина могутнього інтелекту, якому доступне розуміння життя. Все це написано на його особі, не стільки засмученому, скільки замисленому. Його фігура вражає природністю, величним спокоєм і достоїнством. Але вже другий погляд на картину дарует відчуття безмежного простору, поданого на другому плані. Там удалині видніється церква, а сіло, очевидно, потонуло в густих садах, що зеленню вкривають більшу частину Дніпровського берега. А там, начебто в мрячному мареві пастельних тонів ховаються нові безмежні далися

Картина вражає величчю й спокоєм. Вона спонукує зрозуміти, яке багатство дісталося нам – наша більша земля, цей дивний безмежний мир і на ньому наша Україна, її культура й історія, уособленням якої є великий поет і мислитель землі нашої – Тарас Григорович Шевченко