Короткий зміст Васса Железнова Горький М

Васса Борисівна Железнова, у дівоцтві – Храпова, 42 років (але виглядає моложе), власниця пароплавної компанії, дуже богатый і впливова людина, проживає у власному будинку зі спившимся чоловіком, Сергієм Петровичем Железновым, 60 років, що був капітаном, і братом, Прохором Борисовичем Храповою, безтурботною, питущою людиною, що колекціонує всілякі замки (колекція як би пародіює власницькі інстинкти сестри). У будинку також живуть Наталя й Людмила – дочки Васси й Сергія Петровича; Ганна Оношенкова – молода секретарка й повірниця Васси й одночасно домашній шпигун; Ліза й потім Поля – покоївки. У будинку постійно бувають матрос Пятеркин, що виконує роль блазня й потай залицяє за Лізою в надії женитися на ній і розбагатіти; Гурій Лагідних – керуючий пароплавством; Мельников – член окружного суду і його син Євгеній (квартиранти).Через границю приїжджає Рашель – дружина вмираючі вдалині від батьківщини сина Васси Федора. Рашель – соціалістка – революціонерка, розшукувана поліцією. Вона хоче забрати свого малолітнього сина Колю, якого Васса ховає в селі й не хоче віддавати невістці, тому що розраховує зробити його спадкоємцем стану й продовжувачем своєї справи. Васса загрожує видати Рашель жандармам, якщо вона буде наполягати на поверненні сина.Хибке благополуччя будинку Васси тримається на злочині. Вона отруює свого чоловіка Сергія Петровича, коли той виявляється замішаним у спокушанні малолітньої і йому загрожує каторга. Але спочатку вона пропонує йому покінчити із собою, і, лише коли він відмовляється, Васса, рятуючи честь незаміжніх дочок, підсипає чоловікові порошок. Тим самим сім’я уникає ганьби суду. На цьому черги злочинів не закінчилася. Покоївка Ліза понесла від брата Васси й, зрештою, повісилася в лазні (людей повідомили, що вона вчаділа) Васса готова піти на всі, аби тільки зберегти будинок і свою справу. Вона безумно любить своїх невдалих дітей, які виявилися жертвою колишнього розгнузданого життя їхнього батька і його жорстокого звертання з їхньою матір’ю. Федір – не мешканець на цьому світлі. Людмила, у дитинстві надивившись на забави батька з розпусними дівками, виросла недоумкуватої. Наталя поступово співається разом з дядьків і не любить мати, на яку проте дуже схожа крутістю вдачі. Остання надія – онук, але він ще занадто малий.Між Рашелью й Вассою є якась подібність, що вони обидві відчувають. Це цільні, фанатичні характери – «хазяї життя»;тільки Васса – вся в минулому, а за Рашелью – майбутнє. Вони непримиренні вороги, але поважають один одного. Проте Васса наказує секретарці донести на Рашель жандармам, але робить це винятково заради онука, фінал п’єси несподіваний. Васса раптово вмирає. У цьому відчувається покарання понад за безглузду, раптову смерть чоловіка й глузування долі: частина грошей Васси краде Оношенкова, а іншим багатством за законом буде розпоряджатися безпутний брат, що безсумнівно все промотає. Тільки недоумкувата Людмила оплакує матір. Інших її смерть нітрохи не торкає