Що таке антоніми? – Твір на вільну тему

Антоніми – є словами однієї й тої ж частини мови, які за значенням протиставляються один одному. Основою антонімії є наявність у значенні слова якоїсь якісної ознаки, що може збільшуватися або зменшуватися, або ж доходити до протилежного. Через це в антонимические відносини можуть вступати не всі слова

Антоніми можна розділити на два типи: утворені від різних корінь або разнокорневые (білий – чорний, жити – умирати, добре – погано) і однокореневі (прийти – піти, минуле – небилиця). Однокореневі антоніми звичайно утворяться за допомогою префіксів

Антонімами можуть бути імена іменники (день – ніч, батьківщина – чужина, молодість – старість), імена прикметники (хоробрий – боягузливий, гарячий – холодний, свій – чужий), дієслова (розцвітати – в’янути, наближатися – віддалятися, поспішати – баритися), прислівника (легко – складно, смішно – смутно, сюди – туди).

Полісемія, або ж багатозначність слів, обумовлює наявність у того самого слова різних антонімів, наприклад: гострий (ніж) – тупої (сокира), тупий (погляд), тупа (біль). Тому кілька антонімів, які семантично близькі по функції протиставлення, утворять антонимический ряд

Антоніми широко використовуються як образний засіб мови в художній Літературі, у публіцистиці, у розмовному мовленні. Дуже багато прикладів дає усна народна творчість, особливо прислів’я й приказки: слово – срібло, а мовчання – золото, ранок вечора мудренее, як гукнеться – так і відгукнеться, не було б щастя, так нещастя допомогло

Антонимические пари часто використовують у назвах добутків: «Війна й мир» Толстого, «Червоне й чорне» Стендаля, «Товстого й тонкий» Чехова

Антоніми додають значеннєвої й емоційної виразності висловленню. Так, у вірші М. Ю.Лермонтова «Хмари» поет пише про хмари:

«Мчитеся ви, начебто як я ж, вигнанці

З милої півночі убік південну».

Тут синонімічний ряд утворять слова «північ» і «сторона південна». Звичайно вітер ганяє хмари в будь – яких напрямках, але М. Ю.Лермонтову було важливо підкреслити саме схожість руху хмар із власною долею, коли його вислали з північної столиці – Петербурга на південний Кавказ

Незважаючи на те, що в російської лексикології не існувало практики видання окремих словників антонімів, починаючи з 70 – х років минулого століття, вони стали періодично публікуватися

Традиційно такі словники розглядають існуючі в мові антонимические пари як прояв системних відносин у лексиці, приводяться тлумачення пар антонімів, контексти вживання ілюструються прикладами з художньої й публіцистичної літератури