Твір по картині Маковского «Нічліжний будинок» – Маковский Володимир

Загальновизнано, що Володимир Єгорович Маковский – неперевершений майстер в області вітчизняного побутового живопису. Кожна його картина – окрема новела, коротка яскрава розповідь про життя. Червоною ниткою через всю творчість художника проходить тема «маленького» людини, його прикростей і надій, емоцій і радостей

Полотно «Нічліжний будинок», написане в 1889 році, типово для творчості «передвижників». Картина розповідає про соціальну несправедливість, про волаючі різкі контрасти між бідністю й багатством. Погляду глядача з’являється міська площа перед нічліжкою. Зима, брудний сніг, потоптаний безліччю ніг людей і коней, покриває вулиці. Величезна черга бездомних жебраків вишикувалася у входу для того, щоб потрапити в соціальний притулок на нічліг

Серед знедолених жінки, діти, старі. На кожній особі лежить печатка пережитих негод і надія хоча б наступаючу ніч провести в теплі, а не в холодному підворітті. На передньому плані привертає увагу старий у крислатому капелюсі, що дає закурити такому ж жебракові, як і він сам

Одяг старого зношений і навряд чи захищає від холоду, зношені черевики надеты прямо на голі ноги. Вражає контраст між тяжким становищем, у якому він перебуває й тонкими, інтелігентними рисами його особи. Що привело цього, однозначно, розумної й освіченої людини на дно життя?!

Багато сучасників у зображеному старому дізнавалися художника А. К.Саврасова. Відома сумна доля Саврасова. Залишок свого життя він був дуже самотній і, не маючи свого житла, змушений був скитаться по нетрям, існуючи тільки на мізерні й рідкі заробітки від випадкових замовлень на написання картин

Вражає скрупульозна деталізація в зображенні кожного персонажа, тонкий психологізм і переконливість обраного художником сюжету, майстерність і безпомилкове чуття у виборі типів і характерів кожного діючої особи зображеної драми життя

Картина «Нічліжний будинок» залишається не тільки історично – правдивим документом про соціальний пристрій і побут епохи, у якій жив і затворів майстер, але й свідченням того, що В. Е.Маковский до кінця залишався прихильником реалізму в зображенні дійсності