Короткий зміст “Горобина ніч” Серафімовича по главах

На березі, біля порома, стояв маленький дощатий будиночок. У кімнаті спали поромник Кирило й хлопчик років 10 Вася (підручного Кирила). Ще провесною привела мати Васю до Кирила. Працював Вася тільки за хліб

Раннім ранком у будиночок постукали й попросили переправу. Кирило відправив хлопчика. Підводчиків було двоє. Один з них здався хлопчикові розбійником, тому що в нього «не закривалися губи, старечий порожній рот чорнів, і збоку з – під клоччастих сивих вусів визирало жовте ікло». Перевозили птаха

Коли доплили до берега, хлопчик полегшено зітхнув і погнав важкий пором назад. Почався робочий день: Кирило ганяв пором, а хлопчик лагодив човен. Увечері Кирило кудись пішов, а Васі сказав залишатися будинку

Піднявся скажений вітер, ріка сердита зашуміла, а з іншого берега почулося: «З!..«. Хлопчикові було страшно в таку погоду гнати пором. Але він боявся, що дядько Кирило буде його бити й плачучи, що тремтять руками став розв’язувати мотузку». Вася щосили працював веслами, але зрозумів, що даремно б’ється серед цієї темряви. Човен прибило до берега, і хлопчик виявився в 50 кроках від свого будиночка. Човен віднесло

Хлопчик поплив на поромі. На іншому березі чекали два підведення й два чоловіки. «Мовчазна ніч+блискавка частіше й частіше розганяла тьму, і видно було, як стали літати горобці». Хлопчик побачив руки, що вхопилися за край порома. Він дуже злякався й втратив свідомість

Коли прокинувся, пором не качало. Його віднесли в будинок. Це були ті люди, яких Вася перевозив ранком. І не розбійники, продавці птахом