Твір на ГИА 2013 року по тексту Л. Н. Толстого (цитата А. С. Хомякова) – Твір – Міркування на лінгвістичну тему (2014)

Напишіть твір – міркування, розкриваючи зміст висловлення російського поета й публіциста А. С.Хомякова: «Немає в російській мові нічого осадов або кристалічного: все хвилює, дихає, живе».

Росіянин поет і публіцист Микола Олексійович Хом’яків затверджував: «Немає в російській мові нічого осадов або кристалічного: все хвилює, дихає, живе». Його слова не позбавлені змісту й у цілому я можу з ними погодитися. Як підтвердження сказаному, хотілося б звернутися до уривка з роману Лева Миколайовича Толстого «Війна й мир».

Розглянемо слово «давеча», що ми бачимо в пропозиції 31. Здавалося б людям сучасності, людям 21 століття це слово повинне бути незрозуміло. Але, виходячи з контексту пропозиції, вчитавшись у зміст фрази, можна догадатися, що саме мав на увазі солдатів, ми можемо зрозуміти, що означало це просторічне й застаріле російське слово: «Незадовго до моменту розмови, недавно». Хіба це не є прикладом того, що всі слова Російської мови живуть і дихають?

23 пропозиція містить у собі наступну фразу: «Вам кого, пан?». Це саме «пан» доноситься з темряви й спрямовано на адресу Пети Ростова. У той давній час, це було загальноприйнятим обігом

Значення слова легко розуміється з контексту самої пропозиції. Не виключене, що дане «пан» знову займе своє законне місце в російської мови. Слово стане загальновживаним для всіх і кожного

Подібне трапилося зі словом «добродії», що ми можемо помітити в пропозиції 16. Якщо задуматися, це слово не дуже давно чи ледве не зникло із уживання, більше того, воно мало вже трохи іронічний і негативний характер. Але сьогодні це слово зрозуміло всім, існує й відкрито використовується воно не тільки в добутках художньої літератури, але зачіпається й мовою сучасної людини

На мій погляд, все це є яскравим доказом того, що в російській мові дійсно ні «…нічого осадов або кристалічного: все хвилює, дихає, живе»