Короткий зміст Гутаперчевий хлопчик Григорович Д. В

За лаштунками цирку юрбляться артисти, народ веселий і безтурботний. Серед них виділяється вже не занадто молода лиса людина, чия особа густо розфарбована білим і червоним. Це клоун Эдварде, що вступив в «період туги», за яким піде період тяжкою занапуваючи. Эдварде – головна прикраса цирку, його принада, але поводження клоуна ненадійно, у будь – який день він може зірватися й запити.Режисер просить Эдвардса протриматися хоча б ще два дні, до кінця масниці, а там уже й цирк закриється на час поста.Клоун відбувається нічого не значущими словами й заглядає у вбиральню акробата Беккера, грубого мускулистого велетня.Цікавить Эдвардса не Беккер, а його вихованець, «гутаперчевий хлопчик», підручного акробата. Клоун просить дозволи погуляти з ним, доводячи Беккеру, що після відпочинку й розваги маленький артист стане краще працювати. Завжди чимсь роздратований Беккер і чути про це не хоче. І без того тихому й безмовному хлопчикові він загрожує хлистом.Історія «гутаперчевого хлопчика» була проста й сумна. Він втратився матері, химерної й зайво велелюбної куховарки, на п’ятому році життя. І при матері часом доводилося йому й голодувати й мерзнути, але він все – таки не почував себе самотнім.Після смерті матері її землячка, праля Варвара, улаштувала долю сироти, визначивши його в ученье до Беккеру. При першій зустрічі з Петей Карл Богданович грубо й боляче обмацав роздягненого догола хлопчика, що завмер від болю й жаху. Як він не плакав, як не чіплявся за поділ пралі, Варвара віддала його в повне володіння акробатові.Перші враження від цирку з його строкатістю й шумом у Пети були так сильні, що всю ніч він скрикував і кілька разів просипався.Навчання акробатичним трюкам давалося нелегко кволому хлопчикові. Він падав, расшибался, і жодного разу суворий велетень не підбадьорив Петю, не приголубив його, але ж дитині йшов усього лише восьмий рік. Один тільки Эдварде показував йому, як виконати та або інша вправа, і Петя тягся до нього всією душею.Один раз клоун подарував Пете щеняти, однак щастя хлопчика було недовгим. Беккер вистачив собачку об стіну, і вона відразу випустила дух. Заодно й Петя заробив ляпас. Одним словом, Петя був «не стільки гутаперчевим, скільки нещасним хлопчиком».А в дитячих кімнатах графа Листомирова панує зовсім інша атмосфера. Тут усе пристосовано для зручності й веселощів дітей, за здоров’ям і настроєм яких ретельно стежить гувернантка.В один з останніх днів масниці графські діти були особливо оживлені. Ще б! Тітка Соня, сестра їхньої матері, обіцяла повести їх у п’ятницю в цирк.Восьмирічна Верочка, шестирічна Зина й п’ятирічний пухкий опецьок на прізвисько Паф щосили намагаються зразковим поводженням заслужити обіцяну розвагу, але не можуть думати про що – небудь, крім цирку. Грамотейка Верочка читає сестрі й братові циркову афішу, у якій їх особливо заинтриговывает гутаперчевий хлопчик. Час для дітей тягнеться дуже повільно.Нарешті наступає довгоочікувана п’ятниця. І от уже всі хвилювання й страхи за. Діти всідаються на свої місця задовго до початку подання. Їм все интересно. З непідробленим захватом дивляться діти на наїзницю, жонглера й клоунів, смакуючи зустріч із гутаперчевим хлопчиком.Друге відділення програми починається з виходу Беккера й Пети. Акробат прикріплює до пояса важка золочена тичина з невеликою поперечиною нагорі. Кінець тичини спрямовується під самий купол. Тичина коливається, публіка бачить, з якою працею велетень Беккер утримує його.Петя карабкается нагору по тичині, от він уже майже не видний. Публіка аплодує й починає кричати, що варто припинити небезпечний номер. Але хлопчик повинен ще зачепитися ногами за поперечину й зависнути долілиць головою.Він виконує й цю частину трюку, як раптом «щось блиснуло й закрутилося в ту ж секунду почувся глухий звук чогось упалого на арену».Служителі й артисти підхоплюють маленьке тільце й швидко несуть. Оркестр грає веселий мотив, вибігають, кувыркаясь, клоуни…Розстроєна публіка починає тіснитися до виходів. Верочка істерично кричить і ридає: «Ай, хлопчик! хлопчик!»Удома дітей із трудом вдається заспокоїти й укласти в постіль. Уночі тітка Соня заглядає до Верочке й бачить, що сон її неспокійний, а на щоці засохла сльозинка.А в темному безлюдному цирку на матраці лежить обв’язаний ганчірками дитина з переламаними ребрами й розбитими грудьми.Час від часу з мороку з’являється Эдварде й нахиляється над маленьким акробатом. Відчувається, що клоун уже вступив у смугу занапуваючи, недарма на столі видніється майже сп