Сім’я, освіта та виховання
- 28-04-2022, 02:12
- 619
6 Клас , Всесвітня історія 6 клас Гісем (інтегрований курс) 2019
6 Клас , Всесвітня історія 6 клас Гісем (інтегрований курс) 2019
ПРИГАДАЙТЕ
1. Сімейні обов'язки. У давньогрецькому суспільстві сім’я складалася із чоловіка, дружини та їхніх дітей. Основним завданням жінки було народження та виховання дітей. Головою сім’ї був найстарший чоловік — дід, батько або старший син. Він мав повну владу над іншими членами сім’ї та рабами. До реформ Солона він навіть мав право продавати членів своєї сім’ї в рабство.
Хто був головою давньогрецької сім'ї?
2. Щоденні справи. Чоловіки майже весь час проводили поза домом — на агорі та в гімнасії (місце для занять фізичними вправами). День афінянина починався на світанку, а закінчувався після заходу сонця. Ремісники та селяни весь день присвячували роботі та справам. Жінки, навпаки, сиділи вдома, займаючись вихованням дітей і хатнім господарством. Заможні сім’ї могли дозволити собі мати рабів, які виконували основну частину роботи.
У бідних сім’ях жінки більше часу проводили поза будинком, наприклад ходили на ринок за продуктами або навіть самі торгували. Щоправда, останнє вважалося негідною справою. Невипадково грецьку цивілізацію називають «цивілізацією під відкритим небом».
Чому Давню Грецію називають «цивілізацією під відкритим небом»?
Грецька жінка за ткацтвом. Сучасний малюнок.
3. Весілля. Для того щоб одружитися, чоловік укладав угоду з батьком майбутньої нареченої. При цьому його цікавили три речі: розмір посагу, стан здоров’я (здатність народити здорових дітей), уміння прясти та ткати. Думка самої дівчини не враховувалася. Її батько та майбутній чоловік укладали шлюбну угоду, за якою чоловік мав сплатити сім’ї нареченої певну кількість срібних монет або віддати корову. Шлюбний вік для жінок становив 13—15 років, для чоловіків — близько 30 років. Подружжя могло розлучитися, але лише у визначених законом випадках.
Які чинники були вирішальними для укладення шлюбу?
Афінська агора. Сучасний малюнок.
4. Освіта та виховання. До семи років дітей виховували вдома. Далі в бідних сім’ях батько навчав хлопчиків свого ремесла, а мати навчала дівчаток хатньої роботи, прясти та ткати.
У заможних сім’ях освіта хлопців значно відрізнялася. Знання про життя вони мали отримувати від старших родичів: батька, дядька. Хлопці навчалися музики, поезії та спортивних вправ у гімнасії. Пізніше до цього додавалися заняття із граматики. На той час граматика означала вміння грамотно говорити та виступати перед публікою (ораторське мистецтво). Завданням такої освіти було виховати гідного громадянина поліса.
В Афінах починаючи з V ст. до н. е. юнаки, народжені в сім’ї громадян, мали після досягнення 18-річного віку відбути дворічну військову службу. На час її проходження їх називали ефебами. Лише після закінчення військового навчання їх вважали повноправними громадянами.
Грецька кераміка із зображенням видів навчання.
Які види навчання зображено на посуді?
У пізніші часи система освіти змінилася. Із II ст. до н. е. до граматики додалося вивчення текстів філософів, поетів, ораторів тощо. Також з’явилися професійні викладачі, які читали лекції за гроші, а до навчальних планів увійшли арифметика, геометрія, музика та астрономія. Ці науки мали підготувати освічену людину. Згодом учень міг спробувати себе у філософії і вже самостійно розмірковувати про сутність світу та речей.
Навчання граматики в Давній Греції. Сучасний малюнок.
Бронзова статуя ефеба. IV ст. до н. е.
Висновки
Запитання та завдання
Коментарі (1)