Войти
Закрыть

Практичне заняття. Наслідки Хрестових походів

7 Клас

Хрестові походи, що тривали близько 200 років, мали міжнаціональну спрямованість, адже в них брали участь рицарі з багатьох країн Європи: французи, німці, англійці, іспанці та ін. Але, попри всі намагання хрестоносців, відвоювати Святу землю їм так і не вдалося. До того ж, усі їхні походи супроводжувалися зруйнуваннями, грабунками і вбивствами тисяч людей. Незалежно від релігії, що її сповідували хрестоносці, їх жертвами ставали і християни, і мусульмани, й іудеї. Однак Хрестові походи сприяли й позитивній взаємодії європейської та східної цивілізацій. Значно пожвавилася і завдяки створенню нових карт стала безпечнішою торгівля на Середземному морі, що було вигідно і Сходу, і Заходу. Різні народи більше дізнавались один про одного, про навколишній світ, обмінювалися знаннями, що сприяло піднесенню національних культур. Від арабів європейці навчилися виготовляти сталь і дзеркала, килими й шовкові тканини. Після Хрестових походів у Європі набувають поширення вже відомі вітряки і голубина пошта. Відбулися зміни в господарстві та способі життя європейців. У результаті Хрестових походів у Європі почали споживати рис, гречку, лимони, абрикоси та кавуни. Хрестоносці, які побували на Сході, уперше скуштували тростинний цукор й ознайомилися з його виробництвом. У європейські звичаї увійшли лазні й корисна звичка мити руки перед їжею. У результаті Хрестових походів частина селян звільнилася від кріпацтва. Католицька церква сприяла утворенню духовно-рицарських орденів....

Хрестові походи

7 Клас

Народ чужоземний, далекий від Бога, спустошив землі християн... а храми Божі знищив. Вас надихає на подвиги велич і слава Карла Великого... та інших властителів. Особливо ж вас закликає свята гробниця Спасителя і Господа нашого, якою володіють нечестиві народи... Вирушайте до Святого Гробу, вихопіть Святу землю в нечестивого народу, підкоріть її собі. Єрусалим... не припиняє молитви, аби ви допомогли йому... Усім, які йдуть туди, у разі їхньої смерті на суші, чи на морі, чи в бою з поганцями, віднині хай буде відпущення гріхів. Цю обіцянку я даю тим, котрі йдуть як уповноважені Бога. Цей заклик був гаряче підтриманий, а слова «Так хоче Бог!» об’єднали найрізноманітніші стани європейського суспільства. На знак готовності негайно вирушити в похід чоловіки нашивали на одяг хрести з червоної тканини. Відтак воїнів стали називати хрестоносцями. Розпочалася епоха Хрестових походів. Хрестові походи — організований і підтриманий католицькою церквою масовий військовий рух ХІ-ХІ II ст., що здійснювався під гаслом «Визволення Гробу Господнього від мусульман»....

Походи вікінгів та їхні завоювання

7 Клас

На основі тексту й зображень археологічних знахідок опишіть життя скандинавів у Середні віки. У VIII IX ст. господарями північних морів Європи стали вікінги — воїни середньовічної Скандинавії, які брали участь у походах в інші країни. У Західній Європі їх називали «північними людьми» — норманами, а на Русі-Україні — варягами. Вікінги — скандинавські воїни-мореплавці, які у VIII—XI ст. здійснювали напади на європейські країни. Водночас — відкривачі нових земель, колоністи й торговці. Батьківщина норманів — Ютландський і Скандинавський півострови на півночі Європи. Суворі природні умови — гори, густі ліси, бідність ґрунтів і значна висота над рівнем моря — мало сприяли заняттю землеробством. Держави в норманів на той час не було. Вони жили племенами, кожне з яких очолював військовий вождь — ярл, або конунг. Руське слово «князь» пішло саме від скандинавського «конунг — вождь». Вождь мав постійну дружину, яка приносила йому клятву вірності. Над могилами своїх співвітчизників скандинави насипали кургани, у яких археологи знаходять останки людей, тварин, кораблі, предмети домашнього начиння й навіть санчата — усе, чим користувалися люди за життя....

Світ середньовічного міста

7 Клас

Попри бурхливий розвиток міст навіть наприкінці середньовічної історії Західної Європи, городяни становили не більше, ніж 15 % усього населення. Необхідність ховатися за фортечними мурами змушувала городян заощаджувати кожний метр землі, тому вулиці були вузькими. Іноді їхню ширину визначав вершник зі списом, якого тримав упоперек перед собою. Якщо спис зачіпляв фасад якогось будинку, його господар мав сплатити в міську казну великий штраф або взагалі знести будівлю. Земля у місті була дуже дорогою, тож для збільшення площі будинку городяни зводили верхні поверхи, які виступали над нижніми. Будинки не мали нумерації, її замінювали розпізнавальні знаки: символи професій, скульптурні портрети господарів і навіть барельєфи на релігійні сюжети. До речі, перший загальноміський водопровід з’явився в Європі, у Парижі, лише наприкінці XII ст. А бруківка на вулицях європейських міст ще й пізніше була рідкістю. Зі зміцненням міст їх мешканці перетворилися на окремий стан. Повноправних городян називали в Німеччині бюргерами (від німецького «бург» — фортеця), у Франції — буржуа. Вони мали в місті своє помешкання, формували міське самоуправління, вели судочинство. Серед бюргерів виділилася міська верхівка — великі землевласники, заможні купці та майстри. Разом із сеньйорами вони становили патриціат....

Практичне заняття. Життя и традиції рицарів і селян

7 Клас

Прочитайте наведені письмові джерела та розгляньте ілюстрації. Поставте одне одному не менше 3-5 запитань щодо рицарських традицій. ІЗ ПРАЦІ СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ ІСТОРИКІВ В. О. ВАЛУХА, В. П. КОЦУРА Німецьке слово «рицар» (лицар3) спочатку означало «вершник» і через польську мову ввійшло до української. Так називали вояка — феодала, який ніс військову службу для свого сеньйора, зазвичай кінну. Пізніше, в XI—XII ст., термін «рицар» набув ширшого значення. Він став синонімом знатності й шляхетності... Рицар мав боротися за християнську віру, оберігати слабшого, дотримувати слова, бути вірним своєму сеньйору, вміти постояти за себе. Для того щоб стати рицарем, слід було пройти процедуру посвячення, яка найчастіше здійснювалася на свята: Різдво, Великдень, Вознесіння. ІЗ ПРАЦІ УКРАЇНСЬКОГО ІСТОРИКА XX ст. І. П. КРИП’ЯКЕВИЧА Це відбувалося дуже святочно. Кандидат перебував ніч на молитві, а потім одягався в білий і червоний одяг на знак того, що готовий жертвувати кров за віру. Після богослужіння один зі старших лицарів ударяв його тричі в рам’я зі словами: «Вибиваю тебе на лицаря в ім’я Бога, Св. Михаїла, Св. Георгія»4. У Франції був звичай, що молодий лицар вскакував на коня, об’їздив довкола подвір’я й списом ударяв манекен......

Середньовічне європейське суспільство

7 Клас

Нові європейські держави, що сформувалися після Великого переселення народів, зазвичай воювали між собою. Тому правителі були зацікавлені в постійному війську, що складалося з людей, для яких військова справа ставала професією. Аби створити регулярну армію, королі за виконання людиною військової чи іншої служби надавали їй наділ землі разом із селянами, які на ній жили та працювали. Спочатку такі володіння були тимчасовими, лише на період несення служби, але поступово перетворювалися на спадкові. Такий наділ став називатися феодом, а його власник — феодалом або сеньйором. Феодалізм — суспільний устрій Середньовіччя, основою якого є власність феодалів на землю та працю селян; характеризується особливими феодальними відносинами між різними верствами населення. Протягом раннього Середньовіччя формувалося нове феодальне суспільство, його структура2 та відносини між верствами населення. Суспільство розділилося на три стани. Середньовічні богослови, намагаючись обґрунтувати новий устрій, стверджували, що суспільство розділено на три стани Богом, який визначив місце кожної людини в одному з них. 2 Структура (від латинського) — внутрішня будова чогось. Структура суспільства — наявність у ньому відмінних за правами, майновим становищем та іншими ознаками груп людей....

Зв’язок людини і природи. Дух середньовічного населення

7 Клас

Ландшафт, як і раніше, впливав на життя людей. На рівнинах вони будували села, а пагорби використовували для зведення оборонних споруд, неприступних замків. Природні рубежі, передусім річки, слугували кордонами між державами. Виходи до морів та океанів, наявність зручних бухт і повноводних річок сприяли розвиткові мореплавства, водного транспорту, рибальства й торгівлі. Основними торговельними шляхами Середньовіччя стали Середземне та Балтійське моря. Упродовж майже всієї епохи Середньовіччя Західну Європу вкривали дрімучі, непрохідні ліси. Деревина значною мірою замінювала людям залізо, камінь, вугілля, була основним будівельним матеріалом. їстівні дари лісу: дичина, мед, гриби, ягоди, дикі трави тощо — складали основу харчування середньовічної людини. Дедалі більше освоюючи природу, люди ціною величезних зусиль створювали новий — штучний ландшафт: копали канали, насипали греблі, зводили мости, осушували болота, корчували ліс під ріллю, будували нові поселення. Природу бездумно нищили — і це негативно відбивалося на довкіллі. Так, в Англії, Франції, Іспанії, Голландії вирубка лісів призвела до зменшення родючості ґрунтів, обміління річок та інших водойм, збіднення флори та фауни. У XV ст. було в основному вичерпано й непоодинокі поклади металевих руд та інші природні багатства....

Практичне заняття. Вплив Візантії, імперії Карла Великого, Арабського Халіфату на становлення середньовічної Європи

7 Клас

Поява перших імперій Середньовіччя пов’язана, з одного боку, із грандіозними завоюваннями, а з іншого, — зі становленням двох світових релігій. У перші століття існування християнства зародилися Візантія і Франкська імперія, з появою ісламу постав Арабський Халіфат. Зусиллями трьох імперій були значною мірою збережені твори Давньої Греції і Давнього Риму. Взаємодія держав, створення народами, які населяли імперії, унікальних культур не тільки заклали основу єдиної і різнобічної середньовічної цивілізації, а й вплинули на подальший розвиток людства. Щоправда, жодна з цих імперій «не вийшла» за межі Середніх віків. Об’єднайтесь у 6 груп по 3-5 осіб. Із кожним пунктом параграфа працюватимуть по 2 групи протягом 10-12 хвилин. Ви маєте прочитати текст і обговорити відповіді на поставлені запитання. Після завершення роботи доповідач кожної групи представляє її думки класові. 1. КАРОЛІНГСЬКЕ ВІДРОДЖЕННЯ Завдання групи 1 1. Розгляньте карту на с. 28. Назвіть території, завойовані Франкською імперією. Закінчіть речення: Територія імперії простягалася від... — до.... Які народи об’єднала імперія? На які народи, що жили поряд, вона могла впливати? 2. Що називають Каролінгським відродженням? На основі тексту визначте основні риси цього періоду й запишіть їх у зошит....

Арабський світ

7 Клас

Переважна частина Аравійського півострова, за винятком вузької смуги вздовж узбережжя, — це пустелі й сухі степи. Тому численні племена арабів, які здавна жили тут, займалися здебільшого скотарством — розводили коней, верблюдів, овець. У давнину арабів-кочовиків називали бедуїни, що означає «степовики». Вірним другом кочовика був верблюд — «корабель пустелі». Адже він може переносити вантаж у 250 кг, долати відстань до 160 км за день (для порівняння: у середньому інші навантажені тварини можуть пройти лише 40 км). І це за + 40 °С і 8 днів без води! Молоко верблюдів замінювало арабам воду в пустелі, м’ясо йшло в їжу, а з вовни робили одяг. Спираючись на середньовічні малюнки та сучасні фото (с. 39-40), опишіть спосіб життя арабів у Середні віки. Осілі племена арабів жили в невеликих оазисах. На родючих землях урожай збирали 2-3 рази на рік. Маючи воду, вони вирощували пшеницю, ячмінь, бавовну, дині, фінікові пальми, створювали чудові сади та виноградники. Араби були також умілими купцями, адже через Аравію проходив важливий торговий шлях, що з’єднував Візантію зі Східною Африкою та Індією. На цьому шляху ще за давнини виникли міста, де перепочивали купецькі каравани....

Візантійська імперія

7 Клас

Східна Римська імперія, яка утворилась у IV ст., зуміла захистити свої кордони і встояла перед натиском варварів. В епоху Середньовіччя вона мала назву Римська (Ромейська) імперія. І жителі себе гордо іменували римлянами (ромеями), хоч і розмовляли здебільшого грецькою. До речі, слов’яни їх часто називали греками, як і християнську релігію, завезену з Візантії, — грецькою. А Візантією цю державу почали називати лише в XV ст.: від імені колишньої грецької колонії Візантій, на місці якої було побудовано Константинополь. Кілька століть поспіль Константинополь був найбільшим містом у Європі, уособленням величі та процвітання, недарма сучасники називали його «Другий Рим» або «око і центр Землі», а на Русі-Україні — Царгород. У різні періоди Східна Римська імперія володіла територіями в Європі, Азії та Африці. Держава перебувала на перехресті торговельних шляхів: суходолом простували сотні караванів, у місцеву гавань — Золотий Ріг — заходили десятки кораблів, навантажених різноманітними товарами. Від початку Візантія була багатонаціональною державою. Тут жили греки й італійці, слов’яни й германці, тюрки, сирійці й араби, і кожен із цих народів зробив свій внесок у візантійську історію. Константинополь — із грецької — «місто Константина», назване на честь імператора-християнина Константина Великого, столиця Східної Римської імперії....

Навігація