|
У Візантії школа залишалася доступною для всіх верств населення. Освіта давала людині можливість зробити кар’єру. Навчання починалося в елементарній школі з 6-7 років. Там навчали письма, читання, каліграфії, лічби, співів. Коли дитині виповнювалося 9-10 років, її переводили до школи граматиста, де вивчали грецьку мову, літературу, історію, міфологію, географію. Учні мали знати твори грецьких драматургів Арістофана, Есхіла, Софокла, історичні твори Геродота, Фукідіда, Ксенофонта, Плутарха. Обов’язковим було вивчення праць діячів церкви - Григорія Богослова та Іоанна Златоуста. У 16-17 років учні переходили до школи ритора, де опановували мистецтво декламування, основи ораторського мистецтва. Учні мусили вміти складати байки, оповідання. У 425 р. у Константинополі за наказом імператора Феодосія II було відкрито вищу школу з кафедрами філософії, права, риторики, грецької і латинської мов. У 855 р. поблизу Константинополя почала діяти школа математичних наук, яку очолив Лев Математик. У XI ст. з'явилася релігійна Патріарша академія. Освіта у Візантійській імперії була платною. Але існували й школи для тих, хто не міг заплатити. Держава також сплачувала за навчання найталановитіших учнів. Лев Математик - візантійський учений IX ст. Займався дослідженнями в галузях фізики, математики, астрономії, механіки. Викладав у столичній вищій школі, вимагав від учнів розуміння матеріалу, а не зазубрювання. Його шанували при імператорському дворі. Був митрополитом у м. Фессалоніки. [code][/code]...
|
