Практичне заняття 3

Образ абсолютного монарха країн Західної Європи

1. Прочитайте уривок із джерела. Дайте відповіді на запитання.

«Французьке королівство, як усі твердили, уважалося першим серед християнських держав як за своєю величчю й силою, так і за рівнем того авторитету, який мав король. Стосовно королівської влади, то вона з часів свого виникнення завжди була незалежною, і король не визнавав над собою жодної іншої влади, крім Бога. Ця незалежність, хоч і властива іншим монархам, але далеко не всім, позаяк одні визнавали над собою владу церкви, як колись Англія, або ж тепер Неаполь, інші — владу імператора, як наприклад Чехія і Польща» (Венеційський посол Мікеле Суріано про абсолютну владу французького короля, 1561 р.).

• Чому влада французького короля вважалася незалежною?

• Пригадайте з історії середніх віків, який англійський правитель визнавав владу Папи.

2. Прочитайте уривок із джерела. Дайте відповіді на запитання.

«...Ми, згідно з думкою нашої ради, на наше глибоке переконання та в силу нашої королівської влади й авторитету сказали й оголосили..., що наш паризький парламент та інші наші трибунали було створено тільки для того, аби вершити правосуддя над нашими підданими; ми строго їм забороняємо в майбутньому... брати у своє провадження... усі справи, які можуть стосуватися держави, адміністрації та уряду; ці справи ми залишаємо за собою та нашими наступниками...» (З едикту Людовіка XIII про заборону парламентам (судам) утручатися в державні справи й адміністрацію, 1641 р.).

• Що означала заборона Людовіка XIII судовим установам утручатися в державні справи?

• Поміркуйте, з якою метою король прийняв цей едикт.

3. Прочитайте уривок із джерела. Дайте відповіді на запитання.

«Влада короля є священною... Королі діють як слуги Божі та його намісники на землі. Бог через їхнє посередництво встановлює Своє царство...

Королівська влада є необмеженою. Аби зробити це слово ненависним і неприйнятним, багато хто навмисно ототожнює управління необмежене з управлінням деспотичним. Але це цілком відмінні речі. Без цієї необмеженої влади правитель не може ані чинити добро, ані карати зло; його влада повинна бути такою, аби ніхто не зміг її уникнути...

Треба коритися володарям так, як самій справедливості, без цього не може бути жодного порядку й успіху в справах. Тільки Бог може судити винесені ними вироки та їх самих... Тому кожний, хто не бажає коритися володареві, не піддається іншому суду, а засуджується нещадно на смерть як ворог народного спокою й людського суспільства.

Піддані зобов’язані беззаперечно підкорятися володареві. Тільки в одному випадку можна відмовитися коритися, а саме в разі, якщо володар наказує чинити всупереч Божим заповідям» (З трактату відомого французького проповідника й письменника XVII ст. Боссюета «Політика, заснована на Святому Письмі»).

• Чим обумовлює автор необхідність коритися володареві?

• Чи сприяли подібні настанови зміцненню влади монарха?

• Що має на увазі Боссюет, коли згадує про Божі заповіді?

4. Прочитайте уривок із джерела. Дайте відповіді на запитання.

«Франція є монархією; король презентує тут усю націю, і перед королем кожен є тільки приватною особою. Тому вся влада, уся сила зосереджується в руках короля, і в королівстві не може існувати іншої влади, крім тієї, яку він установив» (З висловлювання французького короля Людовіка XIV про абсолютну владу монарха).

• Як ви розумієте вислів: «Король презентує тут усю націю»?

• Чи свідчить цей вислів про абсолютну владу монарха?

5. Прочитайте уривок із джерела. Дайте відповіді на запитання.

«Коли працюєш на державу — працюєш на себе. Добробут одного приносить славу іншому. Коли перше (держава) щасливе, піднесене й могутнє, то той, хто є причиною цього щастя (король), здобуває славу й, відповідно, заслуговує більше, ніж його піддані, насолоджуватися всіма принадами життя» (З настанови Людовіка XIV спадкоємцеві трону).

• Як ви розумієте вислів: «Працюєш на державу — працюєш на себе»?

• Чому його вжив саме король Людовік XIV?

• Чи може сучасний державець керуватися таким принципом на практиці?

• Яке ще подібне висловлювання Людовіка XIV про державу ви знаєте?

6. Прочитайте уривок із джерела. Дайте відповіді на запитання.

«Його розуму, від природи схильному до дріб’язковості, особливу насолоду приносили різні дрібнички. У військових справах він незмінно переймався всім, що стосувалося обмундирування, озброєння, зведення споруд, а також навчанням, дисципліною...

Так само він займався своїми палацами, придворними відомствами, особливими наїдками, що подавали до його столу, і завжди був певен, що може й тут чогось навчити людей, які (насправді) у цих справах розумілися набагато краще...

Подібна пустопорожня трата часу, що свідчила, на думку короля, про його щоденну пильну увагу, приносила тільки радість міністрам, які вертіли ним, як хотіли, навіюючи йому, що чинять саме так, як він задумав...» (З «Мемуарів» герцога де Сен-Сімона про Людовіка XIV).

• Чи насправді король контролював усе довкола себе?

• Чи варто державцю його рівня займатися щоденними справами?

7. Прочитайте уривок із джерела. Дайте відповіді на запитання.

«З багатьох причин двір назавжди покинув Париж і безперервно знаходився за містом. Смута, що тривала в часи, коли король був дитиною, головним місцем подій якої було це місто, навіяла королю відразу до Парижа й упевненість, що перебування там не є безпечним. А перенесення резиденції в інше місто унеможливить організацію і приховування змов, бо легко буде помітити відсутність при дворі відомих осіб» (З «Мемуарів» герцога де Сен-Сімона про перенесення двору Людовіка XIV у Версаль).

• Якщо ви читали романи О. Дюма про мушкетерів чи дивилися фільми, то згадайте, які події з дитинства короля Людовіка XIV могли його налякати.

• Чи тільки спогади про дитинство спонукали короля Людовіка XIV перенести королівську резиденцію у Версаль?

8. Прочитайте уривок із джерела. Дайте відповіді на запитання.

«У всьому він любив пишноти, велич, розкіш. З політичних міркувань ці свої смаки він перевів у правила й прищепив їх усім придворним. Щоб здобути його прихильність, треба було неабияк витрачатися на бенкети, пишне вбрання, парадні виїзди, на придворне життя, бездумно грати в карти» (З «Мемуарів» герцога де Сен-Сімона про Людовіка XIV).

• Поміркуйте, хто ніс тягар багатого придворного життя.

• Чи міг придворний вельможа Людовіка XIV ігнорувати правила королівського двору?

9. Прочитайте уривок із джерела. Дайте відповіді на запитання.

«Звичка бачити королів в оточенні охорони, барабанщиків, військових і чиновників високого рангу й узагалі всього, що навіює підданим повагу та страх, призводить до того, що навіть тоді, коли короля ніхто не супроводжує, сам його вигляд викликає в людей шанобливе благоговіння, бо у своїх думках вони неодмінно поєднують особу монарха з тим, що його переважно оточує» (Сучасник Людовіка XIV, видатний французький філософ Блез Паскаль (1623-1662) про роль королівського двору у звеличенні особи монарха).

• Якою була свита короля Людовіка XIV?

• Чи була потреба в такій кількості придворних?

• Чи свідчило це про абсолютну владу короля?

Ф. Морро. Перше посвячення в кавалери ордена святого Людовіка. 1693 р.

• Рогляньте ілюстрацію. Опишіть оточення короля, його придворних.

скачать dle 11.0фильмы бесплатно