Індія та Персія в XVI—XVIII ст.
- 27-03-2022, 15:43
- 964
8 Клас , Всесвітня історія 8 клас Гісем, Мартинюк 2021
Зверніть увагу!!!
§ 25. Індія та Персія в XVI—XVIII ст.
ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ: про розвиток Індії та Персії в Ранній Новий час; як відбувалося утворення держави Великих Моголів та утвердження в Персії династії Сефевидів; якими були наслідки проникнення європейців в Індію; про здобутки культури Індії та Персії.
ПРИГАДАЙТЕ: 1. Хто з європейців відкрив морський шлях в Індію навколо Африки? 2. Робота в парах. Обговоріть і визначте, які релігії були найбільш поширеними в Індії в Середні віки. 3. У чому полягає відмінність між варнами і кастами?
1. Держава Великих Моголів. На початку XVI ст. Делійський султанат, створений у ХIII ст., розпався на безліч ворогуючих між собою князівств. Прагнення верховного правителя — делійського султана — приборкати непокірних князів (раджів) супроводжувалися жорстокими війнами. Найбільше цим відзначився султан Ібрахім Лоді. Васали об’єдналися проти нього й звернулися по допомогу до правителя Кабула Бабура (1494—1530 рр.).
Бабур, маючи сильне військо, оснащене артилерією, у битві біля Паніпата в 1526 р. розгромив війська делійського султана. Було засновано державу Великих Моголів, яка проіснувала 200 років.
Бабур прийшов до Індії з Моголистану (держава, що існувала в XIV—XV ст. після розпаду Монгольської імперії на частині сучасних Казахстану та Киргизстану), тому його і всіх тих, хто був із ним, називали моголами.
Бабур правив недовго. У 1530 р. його наступником став син Хумаюн, якому протягом 25 років довелося відстоювати право на владу. Після смерті Хумаюна престол наслідував його 13-річний син Акбар (1556—1605 рр.). У 1561 р. він розпочав підкорення Індостану. Протягом 1568—1592 рр. Акбар завоював долини річок Інд і Ганг та провів низку реформ. Як мудрий правитель він розумів, що для підтримки спокою в державі необхідно домогтися прихильності всіх підданих, тому він скасував податок для немусульман (джизію). У 1575 р. за його наказом було збудовано молитовний дім для релігійних дискусій. Там християни, буддисти, індуїсти, юдеї вели бесіди в присутності Акбара.
Така релігійна терпимість викликала обурення з боку мусульманського духовенства, яке в 1580 р. підняло повстання. Придушивши його, Акбар проголосив нову релігію — «дін-і-ілахі» («божественна віра»).
За часів правління сина Акбара Джахангіра (1605—1658 рр.) імперія жила в спокої та мирі. Розвивалися культура, мистецтво, наука, архітектура.
Чи можна стверджувати, що завоювання моголів зміцнило вплив ісламу в Індії?
Бабур. Мініатюра початку XVII ст.
Захір-ад-Дін Мухаммад Бабур був нащадком Чингісхана й Тимура та правив Ферганою. Після невдач у міжусобних війнах наприкінці XV ст. він зумів захопити Афганістан, а Кабул перетворив на свою резиденцію. Великий полководець і грізний воїн, він водночас був талановитим літератором. Відомими на весь світ стали його мемуари «Бабур-наме», де він описав не лише свої походи та завоювання, а й рослинний і тваринний світ Індії.
Чому в Індії проникнення європейців не призвело до впровадження політики самоізоляції?
Після смерті Джахангіра розпочалася боротьба за владу між його чотирма синами. Переможцем став Аурангзеб (1658—1707 рр.) — сильний, вольовий, жорстокий і підступний правитель. Як правовірний мусульманин, він ліквідував релігійну терпимість, а в 1679 р. відновив джизію. За часів правління Аурангзеба так і не настав спокій. Імперія почала розпадатися. У 1674 р. було проголошено державу Маратхів, а після смерті імператора утворилися три держави, що вели між собою непримиренну боротьбу. Ця міжусобиця створила передумови для завоювання Індії європейськими колонізаторами.
2. Європейці в Індії. На початку XVI ст. в Індію прибули європейці. Першими були португальські мореплавці. Вони захопили декілька портів на західному узбережжі. Португальськими володіннями в Індії управляв віцекороль. Разом із португальськими гарнізонами й купцями в Індії з’явилися ченці-місіонери, які намагалися поширити християнство.
Із XVII ст. європейська експансія посилилася. Англійці та голландці заснували в 1600 і 1602 рр. Ост-Індські торговельні компанії та поступово витіснили португальців. Спочатку з’явилися голланці, але зрештою тут облаштувалися англійці та французи.
Проте володіння європейців обмежувалися лише окремими прибережними містами. У 1639 р. англійські поселенці закріпилися в місті Мадрас, а потім у Бомбеї. Одночасно Франція захопила місто Пондішері, а згодом й інші міста. Боротьба англійських і французьких колонізаторів тривала десятки років. Остаточно витіснити французів з Індії англійці змогли лише в 60-х рр. XVIII ст. Закріпивши своє домінування, вони почали проникати і у внутрішні райони Індії. Велика країна перетворювалася на колонію Англії.
3. Розвиток культури в Індії. Індійська культура за правління моголів досягла високого рівня. Цьому сприяла політика підтримки діячів мистецтва. Найвидатнішим письменником Індії часів Акбара став Абу-ль-Фазл. Він створив кількатомну історію правління Акбара, яка стала джерелом знань про події в тогочасній Індії. Свій твір Абу-ль-Фазл написав перською мовою, яка була державною в моголів. Одним із шедеврів індійської культури тих часів було мистецтво мініатюр, яке згодом стало взірцем для творчості Рембрандта. Перські майстри Мір Сід Алі та Абдус Самад очолили імператорську майстерню живопису («кітаб-хан»), засновану Акбаром. Так було створено живописні мініатюри до мемуарів Бабура та Акбара.
Іншим досягненням тогочасної Індії стала обробка напівкоштовного та коштовного каміння. Справжнім витвором мистецтва став «Павиний трон».
За Акбара та його наступників в Індії споруджувалися величні будівлі: храми-мечеті, палаци-фортеці, усипальниці.
Акбар І Великий. Мініатюра Нового часу
Джалаль-ад-Дін Акбар Мухаммад (Акбар І Великий) був одним із найвидатніших правителів Індії. За його правління держава Великих Моголів досягла найвищої могутності. Підкорюючи Індостан, він безжалісно спустошував землі тих племен, які чинили опір, а тим, хто підкорявся, дозволяв залишити місцеве самоуправління за умови сплати данини. Такими заходами Акбар створив величезну імперію. До його досягнень належить адміністративна реформа, у результаті якої постала міцна централізована система управління. Акбар сприяв розвитку науки й культури, хоча сам до кінця життя залишався неписьменним.
Шедевром архітектурного стилю держави Великих Моголів стала мечеть-мавзолей Тадж-Махал в Агрі. Її було збудовано за наказом падишаха Шах Джахана в 1631—1642 рр. на згадку про його померлу дружину. Мечеть прикрашали білі бані та мінарети, що віддзеркалювалися в басейні, збудованому поряд. Ця споруда збереглася до нашого часу.
Так, один із величезних палаців-фортець Акбара був збудований у Делі. Інший палац-фортеця, зведений поблизу міста Агра, стояв майже в пустелі та був схожий на місто-привид із будинками, парками, ставками й терасами, що з’єднувалися між собою брукованими дорогами.
4. Персія. Історія Персії схожа з історією Османської імперії. Це була могутня держава, яка наприкінці XVII ст. фактично припинила свій розвиток. На чолі держави стояв шах, якому піддані сплачували податок із землі й худоби. Проте цей податок було важко збирати через кочовий спосіб життя третини населення. Осіле населення займалося землеробством. Найбільш розвиненими були райони, де існувала система іригації. Високої майстерності досягли перські ремісники, які об’єднувалися в цехи. У Персії також традиційно була розвинена торгівля.
У 1502—1736 рр. у Персії правила династія Сефевидів. Перший шах нової династії Ісмаїл (1502—1524 рр.) і його наступники за короткий час підкорили, крім сучасних територій Азербайджану та Ірану, частини територій Вірменії, Іраку, Туркменістану та Афганістану. Швидкому поширенню влади Сефевидів сприяло те, що вони не порушували традиційні ісламські форми правління та збирання податку (навіть скоротили податок із врожаю і міст до 1/6). Проте влада в державі більше трималася на авторитеті шаха, ніж на єдності країни. У 80-ті рр. XVI ст. народні повстання послабили владу шаха, чим одразу скористалися інші країни: Османська імперія захопила Ширван та Азербайджан, узбецькі хани Бухари — частину Хорасану і Герат, Великі Моголи — більшість території Афганістану. До зовнішніх негараздів додалася економічна криза: фактично припинився рух караванними шляхами, була зруйнована система іригації, ремісники розорювалися.
Вихід зі скрутного становища знайшов шах Аббас I (1587—1629 рр.), якого згодом назвали Великим. У 1587—1588 рр. він здобув важливу перемогу над узбецькими ханами Бухари, у 1590 р. — уклав невигідний мир з Османською імперією, але це дозволило йому провести внутрішні реформи. Вони зміцнили владу шаха та дали змогу взятися за вирішення зовнішньополітичних проблем.
У результаті трьох війн з Османською імперією він відновив владу над втраченими за договором 1590 р. територіями, відвоював у Великих Моголів Афганістан, за допомогою Англійської Ост-Індської компанії витіснив португальців із важливого порту в гирлі Перської затоки Ормуз. Аббас I підтримував дипломатичні зв’язки з багатьма європейськими країнами.
Наступники Аббаса I виявилися менш успішними правителями. У XVIII ст. Персія втратила значні володіння на користь Османської та Російської імперій, афганські племена навіть захопили столицю країни. Проте полководець Надір завдяки успішним воєнним кампаніям зумів відновити Персію в колишніх кордонах. Ставши шахом (правив у 1736—1747 рр.), він продовжив завоювання та приєднав більшу частину Закавказзя, а середньоазійські хани визнали васальну залежність від нього. Найбільш вдалим був похід Надір-шаха проти держави Великих Моголів у 1739 р. Отримана здобич дала змогу скоротити податки, побудувати великі військові підприємства, відновити систему іригації, розвинути торгівлю. За його правління в Персії панувала віротерпимість.
Династія Сефевидів отримала свою назву від шейха Сефі ад-Діна, який заснував чернечий орден Сефевія (помірковані шиїти). Це був один з орденів, що існували в сунітів і шиїтів. Він мав чітку організацію, а члени ордену були фанатично віддані своєму шейху, якого вважали святим. У XV ст. шейхи ордену володіли землями в Азербайджані, більшість членів ордену походили з тюркських кочових племен.
Ісмаїл I. Невідомий художник. XVI ст.
Метою реформ Аббаса І було зміцнення централізованої влади. Був сформований розгалужений апарат управління, створено регулярну армію, яка була озброєна рушницями й гарматами, проведено фінансову реформу. Шах сприяв розвитку ремесла й торгівлі (торгівля шовком стала державною монополією).
Проте із часом Надір-шах став підозрілим і дріб’язковим, знову збільшив податки. Як наслідок, у результаті змови його було вбито. Після смерті Надір-шаха Іран розпався на п’ять ворогуючих ханств. У 1758 р. Карім-хан об’єднав країну та провів реформи з відновлення господарства. Проте шахом він себе не проголошував. У зовнішній політиці він узяв курс на обмеження відносин із країнами Європи, не бажаючи повторити долю Індії. Після його смерті знову почалися міжусобиці, які завершилися встановленням у 1796 р. нової Каджарської династії.
5. Культура Персії. Культура Персії XVI—XVIII ст. розвивалася в межах мусульманської культури, зберігаючи місцеві традиції.
Особливо славилася Персія витворами своїх ремісників: перськими тканинами, килимами, зброєю, посудом. Усі ці вироби йшли на продаж, передусім їх цінували в Європі. Перські майстри навіть навчилися підробляти китайську порцеляну.
Високого рівня розвитку досягло образотворче мистецтво. Величні споруди прикрашали мозаїки, фрески, різьблення.
Перські мініатюри XV—XVII ст. належать до кращих світових зразків образотворчого мистецтва. Найвідомішим твором мініатюр стала поема «Шах-наме Тахмаспа». Вона була переписана кращими каліграфістами під керівництвом Кемаль-ад-Діна Бехзада та прикрашена 250 мініатюрами для сина Ісмаїла І Тахмаспа. Із XVII ст. мініатюри стали самостійним жанром мистецтва, не пов’язаним із літературним твором. Саме мініатюри вважають найвищим досягненням культури Персії доби Сефевидів.
Важливими осередками культури були міста Герат, Тебріз та столиця Персії Ісфахан, у якій проживало 600 тис. осіб. У цих містах існували центри з переписування книг.
У 1641 р. в Ісфахані вірменин Якоб Ян відкрив першу друкарню.
Продовжувала розвиватися література. Перською мовою традиційно створювалася поезія. Твори були присвячені правлінню шаха.
Аббас І. Художник Домінік Кустос. Гравюра 1600 р.
У місті Ісфахан налічувалося 162 мечеті, 49 медресе — вищих релігійних шкіл, 273 громадські лазні, центральний критий ринок та безліч караван-сараїв і крамниць. Через усе місто проходив проспект Чарбаг (сад) завдовжки 5 км. Місто було забудоване величними палацовими ансамблями. Особливо виділялася площа Накші-Джахан («образ Всесвіту») із двома мечетями й палацом Алі-Капу. Ці будівлі збереглися до нашого часу.
Працюємо з хронологією
1502—1736 рр. — правління в Персії династії Сефевидів.
1526 р. — заснування держави Великих Моголів у Південній Азії.
1556—1605 рр. — правління Акбара в державі Великих Моголів.
1587—1629 рр. — правління шаха Аббаса I в Персії.
Чи погоджуєтесь ви з тим, що... Чому?
- Індія здавна була однією з найбагатших країн Азії. У XVI ст. вона зазнала чергової навали завойовників — моголів, які створили державу Великих Моголів. Вона проіснувала до початку XVIII ст.
- Розпад держави Великих Моголів збігся із процесом активного проникнення англійських мореплавців, які поступово перетворювали Індію на найбільшу й найбагатшу колонію Англії.
- Культура держави Великих Моголів поєднала в собі елементи й традиції індійської, перської, середньоазійської, арабської культур і залишила нащадкам пам’ятки неповторної краси.
- Головним суперником Османської імперії на Сході стала Персія, у якій правила династія Сефевидів. Вершини своєї могутності країна досягла за часів Аббаса I. Наприкінці XVII ст. Персія припинила свій розвиток і почала швидко занепадати.
Запитання і завдання
1. Перевірте набуті знання за навчальною грою «Правда — неправда».
Правила гри. Учні та учениці визначають, які з наведених тверджень є правдивими, а які — ні. Вибір слід пояснити. Потім учитель/учителька пропонує учням та ученицям самостійно скласти декілька правильних і неправильних тверджень.
Зразок тверджень: 1) У результаті завоювання Бабуром в Індії утвердилася влада моголів. 2) Династія Сефевидів правила в Персії. 3) Аббас I був наймогутнішим правителем Індії. 4) Політику самоізоляції не проводили правителі Індії та Персії. 5) Із 1796 р. в Індії встановилася Каджарська династія. 6) Столицею Персії часів Аббаса І було місто Ісфахан.
2. Чому Бабур досить легко заволодів Делійським султанатом? 3. Яку внутрішню політику проводив Акбар? Назвіть причини здійснення ним релігійної реформи. 4. Що зумовило занепад держави Великих Моголів? 5. Робота в парах. Обговоріть і визначте, які наслідки для Індії мало проникнення до неї європейців. 6. Як була утворена держава Сефевидів? 7. Які реформи провів Аббас I? Яким був їхній результат? 8. Чим уславився Надір-шах? 9. Які нові архітектурні риси мала збудована столиця Сефевидів Ісфахан?
10. Складіть у зошиті порівняльну таблицю «Досягнення індійської та перської культур у XVI—XVII ст.». 11. Складіть історичний портрет Акбара або Аббаса I (на вибір). Роботу подайте у вигляді презентації. Скористайтеся відповідним планом-схемою в електронному додатку до підручника. 12. За додатковими джерелами складіть перелік здобутків індійської культури за часів держави Великих Моголів.
13. Робота в малих групах. Обговоріть і визначте, чому реформаторська політика видатних правителів Індії та Персії давала лише тимчасовий результат. 14. Колективне обговорення. Що спільного й відмінного було в розвитку Індії та Персії в XVII—XVIII ст.?
Узагальнення за розділом VI
Тестові завдання для підготовки до тематичного контролю за розділом VI
Даний матеріал відноситься до підручника "Всесвітня історія 8 клас Гісем, Мартинюк 2021", створено завдяки МІНІСТЕРСТУ ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ (МОН)
Зверніть увагу!!!
Коментарі (0)