Виникнення Сполучених Штатів Америки
- 28-03-2022, 01:40
- 542
8 Клас , Всесвітня історія 8 клас Сорочинська 2021
8 Клас , Всесвітня історія 8 клас Сорочинська 2021
Пригадайте:
1. Англійські колонії в Північній Америці
Англія пізніше від інших європейських держав взялася до колонізації Америки. Англійці, на відміну від іспанців, не шукали родовищ золота і срібла або, як португальці й голландці, ринків для купівлі й вивозу до Європи цінних товарів.
Клімат Північної Америки досить суворий, і займатися землеробством — запорукою виживання європейців — тут було надто складно. Місцеві індіанці в основному були мисливцями-збирачами, тобто зовсім не обробляли землю. Вони часто вороже ставилися до європейських колоністів.
Перше постійне поселення англійці заснували у 1607 р. у гирлі річки Джеймс (Вірджинія). Згодом нові поселення виникли на всьому узбережжі — від іспанської Флориди до Нової Англії. Англійські монархи не контролювали цей процес. Створення колоній було приватною ініціативою англійців: вони об’єднувались у торговельні компанії, що брали на себе перевезення та облаштування колоністів на нових територіях.
Ключовою в американській історії є історія заснування колонії Плімут батьками-пілігримами (пілігрим — той, хто здійснює релігійну подорож).
Вона розпочалася з того, що пуританська громада з близько 300 осіб намагалася знайти місце, де вона буде жити вільно — відповідно до своєї віри та звичаїв. Для поселення вони обрали ділянку у нещодавно заснованій колонії Вірджинія, і в 1620 р. вирушили у плавання на судні «Мейфлавер». Під час подорожі корабель відхилився від курсу і висадив пуритан набагато північніше. Так пуритани заснували поселення Нью-Плімут — друге найстаріше поселення англійців у Америці. Тепер це штат Массачусетс.
21 листопада 1620 року глави всіх сімей поселенців підписали «Мейфлаверську угоду», за якою колоністи мали самі для загального блага створювати закони і самі мали їх виконувати. Цей документ з часом став символом демократичного самоврядування — основою політичних традицій майбутніх Сполучених Штатів Америки (США).
Сучасний вигляд будинку, зведеного у 1765 р. у Вашингтоні (США). Зараз він перетворений на музей. Це найстаріший будинок у всьому місті, який зберіг свій історичний вигляд
У першу ж зиму половина колоністів померла від голоду, але навесні вони зустріли індіанця на ім’я Тіскуантум, якого самі колоністи називали Скванто. Він навчив їх вирощувати гарбуз, кукурудзу та показав місця для полювання і рибної ловлі. Наступного року колоністи зуміли забезпечити себе зерном на зиму. З цього приводу губернатор колонії Бредфорд оголосив один день днем подяки Богу. Так виникло загальноамериканське свято — День подяки.
2. Колонії напередодні Війни за незалежність
Колоністи вірили, що Америка — це земля, подарована їм Богом, і їхня мета — заселити її та обробляти відповідно до своїх звичаїв. Колоністи самі забезпечували себе продовольством і продавали його за кордон. Вони жили за власними законами, у яких велику роль відігравало християнство.
Кількість населення напередодні Війни за незалежність у 13 англійських колоніях становила близько 2,5 млн осіб (не враховуючи місцевих жителів — індіанців). За час проживання на американській землі у колоністів склалися своєрідні спільні культура і побут, відмінні від європейських. Спільною мовою була англійська. Переважна більшість поселенців визначала свою національну приналежність не за країною походження, а за новою батьківщиною. Вони з гордістю казали про себе: «Ми — американці». Проте політично колонії були роз’єднані — кожна сама вибудовувала стосунки з Лондоном.
Англійські колонії торгували з іншими колоніями — іспанськими, французькими. Вони продавали хутра, зерно, віск і тютюн, а купували цукор, бавовну та ром. Проте англійська адміністрація почала вимагати, аби її колонії торгували лише з самою Британією за невигідними для них умовами і сплачували численні мита та податки. Під час Семилітньої війни (1756-1763) контроль Англії за колоніями посилився. Сюди метрополія надіслали своїх солдатів, яких мали утримувати поселенці. Після завершення війни для того, щоб покрити військові витрати, колонії були обкладені ще більшими податками.
У 1765 р. було введено в дію «Гербовий акт». Згідно з ним усі документи в колоніях потрібно було оформляти в англійських чиновників на спеціальному гербовому папері. За все це бралася плата. Введення гербового збору призвело до вибуху невдоволення населення: люди нападали на чиновників, наприклад поштарів та збирачів податків. Гербовий папір навіть не дозволяли вивантажувати, а англійських чиновників виганяли з колоній. Тоді англійський парламент пішов на поступки і скасував гербовий збір.
Зразок герба з гербового паперу, який мав використовуватися відповідно до «Гербового акту»
Гроші, які збирали англійські чиновники як податки, вивозились до метрополії. При цьому самі колонії не мали ніякої можливості брати участь в ухваленні рішень у Лондоні, які стосувались безпосередньо їхнього життя.
Гаслом колоніальних протестів було «Жодного податку без представництва»: колоністи вважали, що якщо вони сплачують податки, то й повинні мати право брати участь у державних справах.
Ще у 1750-х рр. політик з Пенсильванії Бенджамін Франклін почав проповідувати серед колоністів необхідність спільних дій усіх англійських колоній для захисту своїх інтересів. Крім того, серед тамтешньої еліти було багато прихильників ідеалів Просвітництва, які вірили, що люди з твердими моральними християнськими принципами здатні побудувати успішне суспільство.
Британський парламент бачив колонії чимось на зразок запасного городу для вирощування тютюну і не вважав, що вони мають право на представництво своїх депутатів.
Британія ввела податок на чай. І попри те, що ціна на цей товар для колоній була знижена і насправді навіть з податком ціна була нижчою, ніж до введення його, це дуже розлютило американців. У ніч на 16 грудня 1773 р. у місті Бостон група американців, перевдягнувшись у індіанців, викинула весь вантаж чаю з кораблів просто в море. Ця подія отримала назву «Бостонське чаювання». Колоністи вважали, що вони не мають сплачувати жодних податків.
В.Д. Купер «Бостонське чаювання», 1789 р.
3. Війна за незалежність США. Проголошення Конституції США
У Британії «Бостонське чаювання» сприйняли як оголошення війни. Її війська увійшли до Бостона. Окупація паралізувала економічне життя міста й колонії Массачусетс. Однак тамтешні мешканці вирішили йти до кінця. Законодавчі збори (конвент) Массачусетсу ухвалили низку рішень: замість губернатора, якого призначав Лондон, було створено тимчасовий уряд; призначено скарбничого, якому сплачували податки; скликано континентальний конгрес — зібрання представників колоній.
Розпочалося створення збройних загонів (міліції), відбувалися перші сутички з англійцями, які намагались її роззброїти.
Тоді колоністи згадали про ідеї Бенджаміна Франкліна. Наприкінці 1774 р. зібрався І Континентальний конгрес, який ухвалив рішення про бойкот англійських товарів. ІІ Континентальний конгрес (1775 р.) виніс рішення про організацію спільної армії колоній. На її чолі став Джордж Вашингтон (1732-1799).
Вільямом Ренні «Битва при Коупенсі», 1845 р. Зображено чорношкірого солдата (ліворуч), який стріляє з пістолета і рятує життя полковнику американської армії (на білому коні в центрі).
Сучасний вигляд зали, де збиралися Континентальні конгреси. Тут було підписано Декларацію незалежності США, а згодом — і Конституцію
Ці події відбувалися на тлі бойових дій, що розгортались. Англійські війська прагнули ізолювати північні колонії від південних, де англійці зберігали сильні позиції. Армія Вашингтона в 1776-1777 рр. мала труднощі з постачанням і зазнавала поразок. За цих умов більшість членів конгресу не наважувалися на остаточний розрив з Англією. Конгрес звернувся до Джорджа ІІІ з петицією про примирення і припинення війни. Замість відповіді король надіслав до колоній нові війська. Це поклало край ваганням конгресу. Він обрав комісію, яка виробила Декларацію про незалежність колоній. Її авторами стали американські політичні діячі Томас Джефферсон (17431826) і Джон Адамс (1735-1826).
4 липня 1776 р. Декларацію незалежності було затверджено конгресом. Декларація проголосила створення нової незалежної держави — Сполучених Штатів Америки. Документ був написаний у дусі Просвітництва та з дотриманням уявлень про світ, притаманних американцям.
Г.Ч. МакБаррон «Битва під Йорктауном»
Тим часом бойові дії розгорталися не на користь американців. У серпні 1776 р. англійці захопили Нью-Йорк, Філадельфію. Армія Вашингтона не мала ні гармат, ні достатньої кількості рушниць і набоїв. Спроби організувати регулярну армію замість добровільної наражалися на опір населення. Проте багато людей співчували колоніям. Серед них були і видатні військовики: француз Жильбер Лафаєт, німець Фрідріх Штойбен, поляк Тадеуш Костюшко. Вони зробили видатний внесок у організацію та навчання американських військ.
Першу значну перемогу американська армія здобула в битві поблизу Саратоги (штат Нью-Йорк) восени 1777 р. Після цього нову державу визнали Франція, Іспанія, Нідерланди. Росія оголосила збройний нейтралітет — опір англійцям, які перешкоджали торгівлі зі США.
Маючи допомогу союзників, особливо Франції, американська армія перейшла в рішучий наступ і під Йорктауном оточила головні сили англійців, які у 1781 р. капітулювали. 3 вересня 1783 р. Англія та США уклали Версальський мирний договір. Метрополія визнала незалежність США і віддала їм територію від північного кордону Массачусетсу до південного кордону Джорджії, а на заході — до річки Міссісіпі.
Робота з історичними джерелами
Витяг із Декларації незалежності
Гілберт Стюарт «Портрет 60-річного Джона Адамса», поч. ХІХ ст.
Гілберт Стюарт «Портрет Джорджа Вашингтона», 1796 р.
Жозеф Дюплессі «Портрет Бенджаміна Франкліна», 1785 р.
Роберт Піл «Портрет Томаса Джефферсона», 1900 р.
Конституція США
У травні 1787 р. у Філадельфії зібралися 55 делегатів від усіх штатів (крім Род-Айленда) з метою виробити конституцію — основний закон держави. Після дискусій у вересні 1787 р. було підписано Конституцію США, яка діє і понині.
Конституція США вперше у дусі ідей Монтеск’є впроваджувала чітке розмежування між гілками влади — законодавчою, виконавчою та судовою. Законодавча влада належала двопалатному Конгресу, склад якого обирало населення, виконавча — президентові, а судова складалась із Верховного суду США і судів штатів. Усі ці органи влади мали урівноважувати та контролювати один одного.
Висновки
З у ХVІІ ст. розпочався активний процес заснування англійських колоній у Північній Америці. У середині ХVІІІ ст. тут вже існувало 13 окремих англійських колоній, мешканці яких вважалися підданими англійського короля. Згодом вони почали вимагати представництва в органах управління всієї Британії, натомість метрополія лише вводила нові податки та обмежувала права торгівлі, а також вимагала від місцевих мешканців утримувати британських солдатів. Це розлютило американців, які почали виступати проти всього британського. «Бостонське чаювання» зробило силовий варіант розв’язання конфлікту між колоніями і метрополією невідворотним. Так розпочалася Війна за незалежність США 1775-1783 рр.
Під час бойових дій 4 липня 1776 р. було схвалено Декларацію незалежності США. Англії не вдалося силою придушити прагнення американців до свободи, і 3 вересня 1783 р. вона визнала незалежність США. Конституційне оформлення молодої держави відбулося у 1787 р. Для свого часу Конституція США була найбільш передовою та демократичною. У 1789 р. її доповнили гарантіями демократичних свобод (Білль про права).
Запитання та завдання
І
ІІ
Запам’ятайте дати:
1773 р. — «Бостонське чаювання».
1775-1783 рр. — Війна за незалежність.
1776 р. — ухвалення Декларації незалежності.
1787 р. — ухвалення Конституції США.
1791 р. — долучення до Конституції США 10 поправок (Білль про права).
А тим часом в Україні...
1710 р. — ухвалення Конституції Пилипа Орлика.
1764 р. — ліквідація гетьманства.
1775 р. — зруйнування і ліквідація Запорізької Січі.
1783 р. — ліквідація залишків автономних прав України. Запровадження кріпацтва на українських землях. Ліквідація Кримського ханства.
Практична робота за розділом V «Епоха Просвітництва»
Узагальнення знань за розділом V «Епоха Просвітництва»
скачать dle 11.0фильмы бесплатно
Коментарі (0)