Войти
Закрыть

«Серединна імперія» та «Країна, де сходить сонце» у XVI—XVIII ст.

8 Клас

Тисячолітні традиції китайської цивілізації мали значний вплив на розвиток Китайської держави в XV—XVII ст. Головне місце в державній системі Китаю посідав імператор. Вважалося, що його влада має божественне походження і саме йому передана в управління «Серединна імперія». При сходженні на престол Син Неба брав нове тронне ім’я, яке означало девіз його правління: «Істинна Доброчесність», «Спокій, Гідний Захоплення». Імператор мав необмежену владу, був джерелом закону, «батьком» для всіх своїх підданих. Імператорський двір налічував десятки тисяч людей. Основою Китайської держави були чиновники, яких налічувалося більше мільйона. Управляти величезною імперією, що простяглася по всій Східній Азії, було нелегко. Уряд виробляв загальну політику виконання імператорської волі. Китай був поділений на провінції, області, повіти. Усіх чиновників призначали зі столиці. Вони стежили за виконанням законів, підтримували порядок і здійснювали правосуддя. Велику роль відігравав суд. Тут розглядали справу, вислухували позивача й відповідача, опитували свідків. Жінки могли давати свідчення тільки під тортурами. Суд ухвалював вирок. Зазвичай карали ударами ціпком (легким або важким), каторжними роботами або стратою. Імператор міг помилувати або змінити покарання. «Небо високо, імператор далеко» Для переважної більшості китайців імператор перебував так само далеко, як і небеса. У повсякденному житті звичайний китаєць залежав від старости громади й начальника повіту. Староста головою відповідав за своєчасну сплату податків і виконання всіх трудових повинностей. Від нього залежав розподіл податків усередині сільської та міської громади....

Перське царство Сефевидів та Імперія Великих Моголів в Індії

8 Клас

Перське царство династії Сефевидів та величезна Імперія Великих Моголів в Індії відігравали провідну роль у всьому мусульманському світі та серед інших країн Азії. Чому ж період могутності швидко змінився занепадом і залежністю від інших країн? Варто пригадати! 1. Коли мусульмани поділилися на шиїтів та сунітів? 2. Що таке варни й касти? 3. Коли виникла держава Делійський султанат? 4. Хто й коли відкрив східний морський шлях в Індію (§ 2)? Піднесення Персії та її занепад. Після розвалу держави непереможного Тимура серед дрібних князівств Середнього Сходу настав час міжусобиць. У 1502 р. молодий і талановитий шах Ісмаїл із династії Сефевидів об’єднав під своєю владою великі території Ірану та Азербайджану. Молода держава стала головним супротивником Османської імперії, яка прагнула розширити межі своїх володінь до Індії (рис. 1). Жорстокі війни між турками-сунітами й персами-шиїтами не виявили переможця, але значно послабили ці азіатські держави. Нове посилення Сефевидської Персії відбувалося за часів правління Аббаса I (1587—1629), що увійшов в історію Ірану під почесним ім’ям Мірза (Великий). Він зміцнив свою одноосібну владу й люто розправився із внутрішніми ворогами. Мірза переозброїв армію за європейським зразком. Її головною силою стала артилерія й піхотинці, озброєні мушкетами й навчені англійськими інструкторами. Аббас Мірза сприяв розвитку іригаційного землеробства, торгівлі й ремесла. Успіхи в економіці дали змогу персам активно боротися з Османською Туреччиною за панування в Передній Азії, їм навіть вдалося на деякий час захопити Багдад....

Особливості державного устрою США. Практичне заняття

8 Клас

Після перемоги у війні з Англією Сполучені Штати зіткнулися з труднощами у внутрішній політиці. Ще в 1777 р. Континентальний конгрес прийняв «Статті Конфедерації». Згідно зі «Статтями...» колонії, які стали називати штатами, зберігали майже повну самостійність. Центральну владу представляв однопалатний представницький орган — Конгрес, що не мав можливості впливати на окремі штати. Кожний штат міг запроваджувати власні податки, випускати гроші й створювати свою армію. Поки йшла війна, штати діяли узгоджено, але після укладення миру кожна колонія стала відстоювати власні інтереси. Виникли конфлікти між сусідніми штатами, єдність США опинилася під загрозою. Запитання для обговорення. До яких наслідків, на вашу думку, могло привести збереження в США «Статей Конфедерації»? У розпаді США не були зацікавлені ні фермери й буржуазія Півночі, ні плантатори Півдня. Тому в 1787 р. у Філадельфії були скликані збори, які мали прийняти нову конституцію США. В умовах найсуворішої секретності делегати за чотири місяці розробили проект конституції. Штати ратифікували (затвердили) конституцію, яка діє в США до сьогодні....

Англійські колонії в Північній Америці. Війна за незалежність

8 Клас

Англія пізно розпочала колоніальні загарбання, і багата на срібло Південна Америка була для неї недоступною. Тому англійські колонії засновувалися на менш привабливих територіях Північної Америки. Перше постійне поселення — Джеймстаун у Віргінії — англійці створили в 1607 р. Незабаром англійські біженці-пуритани заснували власне поселення — Плімут. Поступово на східному узбережжі Північної Америки виникло 13 англійських колоній. Ціна колонізації Землі, на яких засновувалися колонії, належали племенам американських індіанців, але білі переселенці спочатку шляхом обману купували в них частину землі, а потім захоплювали решту. Колоністи нещадно розправлялися з будь-яким опором індіанців. Племена зіштовхували між собою, знищували в ході каральних експедицій. За 100 років колонізації більша частина індіанського населення східного узбережжя Північної Америки була перебита, залишки витіснені на Захід. Між колоніями існували певні відмінності. Південні й центральні колонії створювалися під контролем держави, і в них великий вплив мали королівські чиновники та англійська аристократія. Королі щедро роздавали землі своїм наближеним, деякі знатні вельможі отримували в управління цілі колонії. Земля в них, особливо на півдні, була дуже родюча, а погодні умови сприяли вирощуванню рису, тютюну й бавовни. У колоніях виникли великі землеробські господарства — плантації. Майже весь свій врожай плантатори продавали в Англію як сировину для англійських мануфактур....

Російська держава за часів правління Катерини II

8 Клас

Після смерті Петра I почалася боротьба за владу між його наближеними. Вирішальну роль у цій боротьбі відіграла гвардія, розквартирована в Санкт-Петербурзі. Гвардійські полки набиралися із дворян і були єдиною організованою й збройною силою в столиці, тому престол міг посісти тільки той, кого підтримувала гвардія. Від 1725 до 1762 р. в Російській імперії відбулося п’ять палацових переворотів, але сутність державного ладу не змінилася. Гвардія пильно стежила за тим, щоб монархи не порушували інтереси дворянства. Деяка стабілізація становища в країні відбулася під час правління дочки Петра І Єлизавети (1741—1761). Було проведено низку реформ, проте вони не дозволяли подолати незавершеність перебудови Російської імперії. Зусиллями видатного вченого М. Ломоносова було відкрито Московський університет. Промисловість розвивалася дуже повільно, праця кріпаків у сільському господарстві була малоефективною. Державна скарбниця порожніла. У зовнішній політиці була відсутня послідовність, військові успіхи часто не використовувалися в інтересах імперії. У 1762 р. гвардійці Ізмайловського полку, яким командував гетьман України Кирило Розумовський, заарештували імператора Петра III (1761—1762), який незабаром помер. Новою імператрицею гвардія проголосила його дружину Катерину II (1762—1796) (рис. 1, 2). Німкеня на російському троні Ім'я Катерини II при народженні — Софія Фредеріка Августа Ангальт-Цербстська. Походила майбутня імператриця зі збіднілого німецького князівського роду й нове ім'я отримала після шлюбу зі спадкоємцем російського престолу Петром і переходу в православ'я. Спочатку доля була неприхильна до Катерини. Петро не любив дружину і байдуже ставився до неї, сина Павла відібрала для виховання імператриця Єлизавета Петрівна. Однак розумна й владна Катерина не дозволила себе зламати. Вона готувалася до управління імперією: вивчала російську мову, докладно знайомилася з життям у Росії, оточила себе розумними й рішучими фаворитами. Саме оточення Катерини підготувало змову проти Петра III. Так, за допомогою гвардії німкеня посіла російський трон....

«Освічений абсолютизм». Володіння австрійських Габсбургів. Королівство Пруссія

8 Клас

Ідеї Просвітництва були популярними не тільки серед вчених і просто мислячих людей Європи. Багато європейських монархів ще замолоду зазнали впливу поглядів Вольтера і Монтеск’є та, прийшовши до влади, прагнули перебудови своєї країни. Вони розуміли, що існуючі порядки вже не забезпечують розвиток держави, і були готові провести реформи в дусі Просвітництва. До змін монархів підштовхувало й зростаюче невдоволення буржуазії, постійні селянські заворушення. Правителям не хотілося повторити долю короля Карла I Стюарта, страченого за рішенням парламенту. Багато ідей просвітителів видавалися монархам вдалим засобом для поліпшення ситуації в державі. «Освічені монархи» у XVIII ст. правили у Франції, Іспанії, Пруссії, Австрії, Росії, італійських державах і німецьких князівствах. Вони відкрито проголошували своєю метою реформи в дусі ідей просвітителів. «Освічені правителі» листувалися з відомими мислителями, зустрічалися із вченими й філософами (рис. 1). У багатьох державах був послаблений вплив католицької церкви, заборонена діяльність Ордену єзуїтів. Запроваджувалася загальна початкова освіта, відкривалися університети, академії наук, музеї та бібліотеки. «Освічені правителі» опікувалися розвитком торгівлі й мануфактурного виробництва, зменшували селянські повинності, а Йосип II Габсбург узагалі скасував в Австрії особисту залежність селян. Були реформовані судова система й система оподаткування, змінювався і впорядковувався державний устрій....

Початок промислового перевороту. Просвітництво

8 Клас

У другій половині XVIII ст. в Англії відбулися відчутні зміни в промисловості. Випуск товарів збільшився в сотні, а то й у тисячі разів. Місце невеликих мануфактур із двома десятками робітників зайняли фабрики, де працювали сотні людей. В Англії почався промисловий переворот (промислова революція). Промисловий переворот — перехід від ручної праці до машинної, від мануфактури до фабрики. Передумовами промислового перевороту стали події кінця XVII — першої половини XVIII ст. У сільському господарстві дворяни продовжували політику огороджування. Їхні дії підтримував парламент, який видавав закони про проведення огороджувань. Сотні тисяч селян втратили свої землі й були змушені податися в міста. Наприкінці XVIII ст. у володіннях дворян орали землю й пасли овець не селяни, а наймані робітники — батраки, які не мали своєї землі й працювали за заробітну плату. Кількість англійських селян стрімко зменшувалася. Наприкінці XVIII ст. в Англії завершилася аграрна революція — феодальне господарство повністю змінилося капіталістичним, настала епоха індустріальної цивілізації....

Народження Російської імперії

8 Клас

У 1645 р. після смерті Михайла Федоровича Романова царем став його син Олексій Михайлович (1645—1676) (рис. 1). Хоча новому володарю Московської держави виповнилося лише 16 років, ніхто вже не заперечував його одноосібну владу. Боярство було ослаблене опричниною й Смутою, а дворянство цілком підтримувало царя. За Олексія Михайловича був майже ліквідований останній пережиток станово-представницької монархії — Земський собор. Остаточно сформувалася система бюрократичного управління державою — прикази. Був прийнятий новий кодекс законів — Соборне уложення 1649 р., за яким ще більше посилився вплив царя й дворянства. Соборне уложення фактично запроваджувало в державі кріпосне право для селян, які жили на поміщицьких землях. Однак остаточне покріпачення селян негативно впливало на розвиток мануфактурного виробництва. На мануфактурах нікому було працювати й нікому продавати товари, тому що кріпак не міг піти із землі й у нього не було грошей, щоб купувати продукцію мануфактур. Тому в Московському царстві розвивалися в основному державні мануфактури, які працювали на забезпечення потреб царського двору й армії. Покріпачення селян і зростання податків призвели до нових народних збурень. У столиці спалахнули «соляний» і «мідний» бунти. У 1667 р. на Дону виникло повстання під проводом отамана донських козаків Степана Разіна (рис. 2). Повсталі взяли Царицин і Астрахань, підійшли до Симбірська. Разін закликав населення приєднатися до повстання. Багато міст від Волги до Слобідської України виступили на його підтримку. Почастішали заколоти й бунти в царських військах. Повстання охопило велику територію й перетворилося на селянську війну....

Московське царство. Іван IV Грозний. Смутний час

8 Клас

У другій половині XV — на початку XVI ст. великі князі московські Іван III (1462—1505) та Василій III (1505—1533) розширили межі своїх володінь. Роздробленість країни була майже подолана. Владі великого князя московського підкорялися всі стани феодальної держави. Великі феодали — бояри, які володіли численними землями (вотчинами), брали активну участь в управлінні князівством. Вони засідали в Боярській думі — дорадчому органі при великому князі, обіймали посаду воєвод. Відкрито виступати проти влади великого князя бояри вже не наважувалися. Поступово в країні посилювався вплив дрібних феодалів — дворян, або «служивих людей», які за службу князеві отримували землю. Саме на дворян опиралися великі князі, укріплюючи свою владу. Австрійський посол про владу великого князя Василія III ...Владою, яку він застосовує до своїх підданих, він легко перевершує монархів цього світу. І він докінчив також те, що почав його батько [Іван III], а саме: відібрав у всіх князів та інших володарів усі їхні міста й укріплення. У Московському царстві існувало близько 130 міст, але на відміну від країн Західної Європи, у містах князівства майже не розвивалося мануфактурне виробництво, а населення міст — «посадські люди» — було залежним від великого князя та бояр. Більшість населення країни становили залежні селяни, які жили на землях феодалів. Селяни відпрацьовували панщину на полі феодала, платили оброк, несли інші повинності. Феодали, особливо дворяни, у яких було мало селян, були зацікавлені у виданні заборони на вільний перехід хліборобів — прикріпленні селян до землі. Зростання цін на зерно в XVI ст. посилило процес закріпачення селян....

Річ Посполита. Характерні риси шляхетської демократії

8 Клас

Укладена в 1385 р. Кревська унія не привела до повного об’єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського, але між двома державами зберігалися тісні зв’язки. Часто польський король посідав престол великого князя литовського, обидві держави могли вести спільні воєнні дії. Польські магнати й шляхта, яких приваблювали землі Великого князівства Литовського, неодноразово намагалися остаточно об’єднати Польщу та Литву. Цим спробам тривалий час чинили спротив литовські магнати, які побоювалися, що більш сильні польські феодали захоплять владу в об’єднаній державі. Ситуація змінилася після вступу Литви в боротьбу з Московським царством за володіння Лівонського ордену в Прибалтиці. Протистояння із сильною московською армією вимагало об’єднання зусиль Литви й Польщі, і литовські магнати погодилися на створення єдиної держави. У 1569 р. польський король Сигізмунд II Август (1548—1572) скликав у Любліні спільний сейм польських і литовських магнатів і шляхти (рис. 1, 2). На сеймі після тривалих суперечок була укладена Люблінська унія — об’єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в одну державу — Річ Посполиту з єдиним королем і сеймом. Велике князівство Литовське зберігало широку автономію, але українські землі повністю переходили під владу польських феодалів (рис. 3)....

Навігація